+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
37
Мова:
Українська
української літератури. Історики того періоду повідомляли, що досить часто в тогочасному селі та й навіть місті жінки-українки були більше,ніж чоловіки, активними, хазяйновитими, кмітливими, владними в сімейно-господарських справах. Образ бойової,активної жінки наявний вже у давній літературі, зокрема в інтермедіях; пізніше такий образ можна зустріти в творчості Івана Котляревського( водевіль «Москаль-чарівник») та у самого Грицька Квітки- Основ'яненка( п'єси «Сватання на Гончарівці», «Бой-жінка» та ін.) Популярний цей образ і у народній творчості . Але частіше образ такої активної та вольової жінки мав комедійний характер, на відміну від образу Ївги в повісті «Козир-дівка». Тут Квітка створює реалістичний образ без глузування та комедійних елементів. Повість «Козир-дівка»- вагомий крок письменника вперед у створенні позитивного героя з народу - образу простої дівчини ,в питанні індивідуалізації образу ,надання йому життєвих реалістичних рис, у відмові від тієї іконописності , якою було позначено образ Марусі.
3) Образ Левка
Левко - годованець Макухи та сирота. Він,як і Ївга, належить до «добрих людей» з кращими моральними якостями. Він чесний, щирий та працьовитий парубок, вони з Ївгою збираються одружитися та збирають гроші на своє господарство. Але Левка дуже не любив брат Ївги - Тимоха - , та досить часто знущався з нього. Левко терпів всі знущання Тимохи заради шлюбу з Ївгою. «Тільки для сього Левко терпів усю напасть, і хоч як, було, старий Макуха його лає і коренить, то він усе мовчить та, знай, таки робить своє діло і старається якомога об господарстві»[3, с. 237]. Тимоха звинуватив Левка в крадіжці батькових грошей, тому Левка було засуджено. Та коли писар зібрав людей до присяги вони дуже гарно відгукувались про Левка. «Я присягу давав, я довжон по правді сказати , що він дитина добра, хлоп'я смирне, роботяще, і якби не він у Макухи господарював з Ївгою, то досі б нічого і не зосталось би!...»[3,c. 247]. В цьому моменті автор знову використав засіб характеристики героя іншими персонажами, зокрема простим народом. В образі Левка Грицько Квітка-Основ'яненко зобразив бідного парубка, сироту, який ,на відміну, від багатіїв є працьовитим,розумним ,чесним та порядним. Це іще один ідеал простої людини, ідеал чесного селянина,наділеного найкращими морально-етичними рисами. Цей образ також наділений рисами сентименталізму, адже Левко покірний, терпить всі знущання Тимохи, несе своє тяжке покарання; навіть в творі автор не називає його повним ім'ям, а скрізь вживає ласкавий варіант імені-Левко. Саме через образ Левка автор висвітлює головну думку повісті, що наявна в дидактичному фрагменті на початку твору. «Отак було прийшлось одному чоловікові за другого зовсім пропасти, і якби не дівка його вирятувала, то досі б і кісточок його не було»[3,c.233].
4) Образ Тимохи
Тимоха- син Макухи та рідний брат Ївги. Він ледачий, злодійкуватий, полюбляє випити,у нього відсутні кращі моральні якості. На відміну від Левка, Тимоха не вміє вести господарство, а тільки живе за рахунок свого батька та пропиває його гроші: «От парень був, так так! За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і усії худоби. Тимоха козак степний був: висoко підголював чуб, уси закручував, не знав, що то є на світі свита, а все жупан, то сукняний, то китаєвий; пояси один від другого краще; шапка одна буденна, друга празникові, одна від другої вище; чоботи одні на ногах,а другі!-вже в дьогтю так і мокнуть, щоб тільки задумав, надів і щеголяй…Хто, йдучи по вулиці, пісень виспівує? Хто в шинку верховодить? Хто шинкареві посуд порозбивав? Хто за десятьох вип'є і не п'яний? Ніхто, як Тимоха Макущенко. Від кого дівчата розбігаються, від кого шинкар ховається? Ні від кого більш, як від Тимохи Макущенка. О, та й парень був на все зле! П 'є на всі заставки, б'ється з ким попавши, дівчат піддурює , у три листа як сяде, то у всіх грошики зчистить, та все по шинкам та по вечорницям таска. Ще й злодіяка був добрий»[3,c.234]. Тимоха є антиподом «добрих людей» з села та протиставляється Левкові. Моральну занедбаність Тимохи Квітка пояснює його соціальним станом: він-син багатія, саме тому в селі його всі боялися зачіпати: «Ніхто йому ні півслова, ніхто не зупиняв його, ніхто не жалівся на нього і не позивав його ніхто, бо багатого батька син був.»[3,c.235]. Саме через образ Тимохи автор показує соціальну несправедливість в тогочасному суспільстві: «Бо й по селам така правда, як є по городам та меж панами: коли хто багатий, то хоч що роби, хоч догори ногами середу дня по вулиці піди,- ніхто його не посміє зупинити…хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не поспіє заступитись, а ще знайдуться, що й помагатимуть»[3,c.235] Макуха, незважаючи на все, потурає синові, адже син - його спадкоємець. Тимоха постійно зачіпає доброго Левка та підставляє його перед батьком, користуючись тим, що Левко сирота та приймит у їх родині. Йому не подобалось, що бідний Левко господарював у їх родині.«А на Левка гаспидом дише, думаючи, що се все через нього, і бачачи , що він, дарма, що приймит, та ма у всім волю, а він хоч і син, так не може нічого взяти. От і став ще пуще батькові на його набріхувати, а