+3 8(066) 185-39-18
fобертання клапана-турбінки, справність подвійного запобіжного клапану, електроконтактного манометру, наявність води у пароводяній сорочці.
-При роботі на електроплитах, щоб уникнути опіку рук, необхідно користуватися рукавицями.
-При завантаженні продуктів у кип'ячу воду необхідно уникати утворення бризок кип'ятку.
-При використанні переносних електронагрівачів (електрочайник, електрокип'ятильники, електром'ясорубки та інше) необхідно слідкувати, щоб шнур їх живлення не торкався гарячих предметів.
-При використанні герметичної тари для приготування їжі перед зняттям кришки необхідно попередньо скинути тиск через запобіжний клапан.
-При знятті з плити каструль, чайників, сковорідок тощо необхідно розташовувати їх на підсобні місця таким чином, щоб робітники, які знаходяться поряд, не отримали опіків.
- Під час роботи обертаючої жаровні забороняється чистити ніж відсікача від плівки, яка налипла.
-Забороняється знімати під час роботи жаровні щітки, що огороджують редуктор та кришки автоматичних вимикачів, а також працювати зі знятими кришками.
-Не дозволяється заливати у сорочку жаровні масло марок, які не вказані в експлуатаційній документації.
-Забороняється працювати на сковородах при витіканні з сорочки масла або недостатньому його рівні.
-Перед вмиканням сковороди необхідно залити необхідну кількість жиру.
-Забороняється встановлювати контакти електроконтактного термометра сковороди на температуру вище 260° С.
-Не дозволяється користуватися електрорушником при несправному огородженні нагрівачів у горловині корпусу.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
- Після закінчення роботи необхідно вимкнути обладнання. При відключенні механічного та теплового обладнання вимикаються пакетні перемикачі та кнопкові станції, після цього вимикаються рубильники, магнітні пускачі та станції управління.
-Вимикати вилки слід за корпус.
-Прибрати робоче місце. Звільнити його від відходів виробництва, винести сміття, звільнити проходи.
-Почистити, помити інвентар, інструмент, скласти його у відведене для нього місце.
-Зняти спецодяг, покласти його у відведене для цього місце. При можливості прийняти душ.
Вимоги безпеки при виникненні аварійної ситуації
-Негайно відключити від мережі електрообладнання.
-Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.
-Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
-Якщо стався нещасний випадок, необхідно надати потерпілому першу медичну допомогу, а в разі потреби викликати "швидку медичну допомогу".
Надання першої медичної допомоги.
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
-При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
-При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
Перша допомога при пораненні.
-Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
-Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
-При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
-При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
-При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
-При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
-При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
-При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
-При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
Надання першої допомоги при теплових опіках.
-При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
-При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
-При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
-При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
Перша допомога при кровотечі.
-Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
-підняти поранену кінцівку вверх;
-кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
-при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
Отже, головне завдання охорони праці – формування у робітників знань і навичок з безпечного ведення робіт, відповідального ставлення до збереження життя і здоров’я, як особистого, так і інших працівників.
Розділ 4. Пропозиції по удосконаленню виробничого процесу підприємства харчування
Харчування є необхідною умовою життя. Їжа - одна з головних основ здоров'я людини, її працездатності, життєдіяльності та довголіття.
Громадське харчування являє собою галузь народного господарства, основу якої складають підприємства, що характеризуються єдністю форм організації виробництва обслуговування споживачів і різняться за типами спеціалізації. Pозвиток в Україні масового харчування перетворюється на велику механізовану галузь народного господарства. На сучасному етапі розвитку суспільства індустріалізація є головним напрямом в організації виробництва продукції масового харчування.
Працюючи на підприємстві громадського харчування я мав змогу ознайомитися з реальною роботою ресторану і зібрати багато корисної інформації для своєї творчої роботи. Проаналізувавши діяльність підприємства було визначено, що для збільшення ефективності його роботи доцільно буде запропонувати шляхи вдосконалення організації виробництва:
покращення умов праці робітників;
удосконалення систем вентиляції і кондиціонування повітря, використовуючи сучасні технології;
максимальне механізування виробничого процесу (посудомийна машина, фаршмішалка) це дозволить скоротити штат робітників що позначиться на економічних показниках виробництва;
раціональне використання режиму праці і відпочинку, що проявляється в розробці різного графіку роботи;
використання апаратів із зверх високочастотним нагрівом, які скорочують час приготування і зменшують витрати поживних речовин, вітамінів при частому приготуванні;
за допомогою установки спеціальних шумовбираючих пристроїв зменшити шум від устаткування.
Отже, з подальшим розвитком суспільства і науково-технічного прогресу, все потребує вдосконалення не виняток і підприємства громадського харчування та організації його виробництва. Вдосконалюючи організацію виробництва, впроваджуючи нові технології ми не тільки крокуємо в ногу з науково-технічним процесом і часом, але й розкриваємо широкі можливості для приваблення споживача і задоволення його потреб.
Список використаної літератури
Артемова Е.Н., Иванникова Т.В. Теоретические основы технологии продуктов питания. Уч. пособие. М.: МО РФ, 2002..
Баранов В.С. “Технология производства общественного питания: Учебник для студентов - М.: Экономика, 1986.
Бублик Г.А., Софронкова А.Н. Підприємства громадського харчування. – К.: КДТЕУ, 1998.
Вуколова М.В. Горячий цех предприятия общественного питания. - М.: Изд-во Рос. экон. Акад., 1995.
Доцяк В.С. Українська кухня: Підручник для учнів професійно – технічних закладів освіти. – Львів: видавництво «ОРІЯНА-НОВА» 1998р.
Захарченко М.Н., Русакова Н.В., Кучерь Л.С. Обслуговування на підприємствах громадського харчування. - М.: Економіка, 2005.
Матюхин З.П. Основы питания, гигиены и физиологии. – М.: Просвещение, 1999
Медникова Е. Кулинария как искусство : Особенности китайской кухни / Е. Медникова // Библиотечное дело. - 2008. - №16.
Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов. М.: Изд-во стандартов, 1990.
Нікуленкова Т.Т., Лавриненко Ю.І., Ястіна Г.М. Підприємства громадського харчування. - М: Колос, 2002.
Никуленкова Т.Т., Маргелов В.Н. Проектирование предприятий общественного питания. - М., Экономика, 1999.
Успенская Н.Р. Практическое пособие для повара. М., 1982.
Чудковський В.Н. Ресторанний бізнес. - М.: Академія, 2004.
Хімічний склад харчових продуктів / під редакцією Скуріхіна І.М. - М.: Легка промисловість, 1984