Українські запозичення в англійській мові

В сучасній мові скандинавські запозичення легко впізнати завдяки не палаталізованому sk- на початку слова: sky, skin, skill, scar, skirt, scrape. Деякі з них утворюють етимологічні дублети з одвічно англійськими словами, наприклад, shabby-scabby, share-scar, shriek-screech.

У середньоанглійський період вокабуляр збагатився, в основному, побутовою лексикою: anger, axle, bag, booth; awe, blend, call, cast; big, cosy flat, ill.

Деякі скандинавські слова прийшли до англійської через французьку, як-от: baggage, barbed, bet, boast.

Власне, внесок французької мови у збагачення лексичного складу англійської мови важко переоцінити. Більшість запозичень відбулися під час Норманського завоювання, причому французька вплинула також на англійську орфографію, оскільки більшість корінного населення Британських островів були неписьменні, а нормани довгий час були панівним класом у суспільстві.

Тогочасні французькі запозичення можна розділити на такі семантичні групи:

лексика, пов’язана із керуванням державою: administer, empire, state, government, service;

військова термінологія: army, battle, soldier, banner;

юридична термінологія: advocate, petition, inquest, sentence;

лексика, що стосується сфери моди та розкоші: luxury, coat, collar, lace, pleat, embroidery, topaz, emerald, pearl;

лексика зі сфери кулінарії: lunch, dinner, appetite, to roast, to stew, mutton, pork, veal [5, с. 111].

Після 1650 р. запозичення із французької мови надходили, головним чином, через літературу, проте були нечисленними, а деякі з них досі не повністю асимілювалися. Серед них можна виділити наступні семантичні групи:

слова зі сфери літератури та музики: belle-lettres, conservatoire, brochure, nuance, pirouette, vaudeville;

військова термінологія: corps, echelon, fuselage, manoeuvre;

лексика, пов’язана з будівництвом та домашнім начинням: entresol, chateau, bureau;

лексика зі сфери кулінарії: ragout, cuisine [5, с. 112].

Інші романські мови, з яких англійська запозичила частину лексики, – італійська та іспанська. Причинами таких запозичень були. перш за все, торгівельні та культурні відносини між державами.

Найбільш раннє італійське запозичення датується XIV ст. Це було слово bank (від іт. banko). Проте найбільше запозичень з італійської знаходимо у сфері мистецтва: alto, basso, tenor, solo, duet, opera, piano, incognito, autostrada, graffiti.

Запозичення з іспанської мови прийшли до англійської, в основному, через її американський варіант. Серед них: торгівельні терміни (cargo, embargo), назви танців та музичних інструментів (tango, rumba, guitar), назви овочів та фруктів (tomato, potato, cocoa, banana, apricot).

Серед сучасних германських мов, за рахунок яких англійська поповнила власний словник, можна виділити німецьку та голландську.

В лексичному складі англійської мови нараховується близько 800 слів, запозичених із німецької. Деякі з них мають класичні корені, як-от геологічні терміни: cobalt, bismuth, wolfram, quarts. Також серед німецьких запозичень – повсякденна лексика: iceberg, lobby, rucksack, Kindergarten. У період Другої світової війни та після неї були запозичені слова для позначення нових понять: Volkssturm, Bundeswehr, gestapo, Berufsverbot, Volkswagen, Autobahn [5, с. 115].

Щодо запозичень із голландської мови, то їх існує понад 2000, адже відносини Англії та Голландії мають вікову історію. Більшість слів, запозичених із цього джерела, є морськими термінами: freight, skipper, pump, keel, dock, reef, deck, leak [5, с. 116].

Отже, англійська мова збагачує словник із двох основних джерел: романської та германської груп мов. Проте у її лексичному складі є запозичення із багатьох інших мов, зокрема, зі слов’янських. Причини, способи та типи запозичень з української мови детально описані у другому розділі роботи.

 

 

 

Запозичення із слов’янських мов не надто численні в англійській мові. Це пояснюється тим, що зв’язки між народами встановилися досить пізно, лише у XVI ст., і спершу мали досить обмежений характер.

У другій половині XVI ст. у зв’язку із розвитком капіталізму в Англії та розширенням морської торгівлі, там виникає інтерес до Московської держави, до складу якої входила тоді територія сучасної України. У Лондоні було організовано Московську торгівельну компанію, яка мала на меті встановити та розвивати торгівельні зв’язки з Московською державою. До Москви відправили послів і представників торгівельних компаній. Глави держав Іван IV та Єлизавета І почали дипломатичне листування.

До нас дійшли деякі спогади та описи Московської держави, зроблені англійцями. У них зустрічається кілька російських слів, що відображають особливості побуту та державного устрою. Серед слів, запозичених протягом XVI ст., слід назвати такі: rouble, tsar [2, с. 214], starlet, vodka, kopeck [5, с. 116], boyar, voivoda, ztarosta, muzhik, beluga, kvass, shuba, samovar, troika, babushka, pirozhki, verst, telega [14].

Найбільш раннім запозиченням із російської мови вважається слово sable, що не дивно, адже хутро високої якості, особливо соболине, високо цінували в Європі. В англійських словниках це слово зафіксоване вже у XIV ст., причому окрім значення іменника «соболь», воно подається і в значенні прикметника «чорний» [14].

Вчені визнають, що не всі слова, які вважають російськими, насправді походять з цієї мови. Деякі можуть мати слов’янське походження, проте вважаються російськими через те, що російська мова є джерелом запозичення [22].

У XVI ст. з’явилися перші запозичення з української мови, наприклад, слово Cossack. Хоча В. Аракін відносить його до запозичень