Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

4.1. Аналіз приміщення та характеристика професії

4.2. Аналіз умов праці в приміщенні

4.3.Пропозиції щодо покращення умов праці у приміщенні

 

 

Підприємницький сектор України працює в період ринкових перетворень в Україні, що характеризується мінливістю та невизначеністю чинників зовнішнього середовища. У зв’язку з цим, посилюється роль та значення ефективного функціонування промислових підприємств – основної складової реального сектора економіки. Поступовий перехід до нових форм господарювання зумовив гостру потребу розроблення адаптованих до сучасної практики механізмів управління їх фінансово-господарською діяльністю, серед яких особливої уваги заслуговує організація управління грошовими потоками.

Діяльність господарюючих суб’єктів  це складний динамічний процес, що характеризується безперервним рухом грошових коштів, в результаті якого формуються вхідні та вихідні грошові потоки. Управління ними має важливе значення для реалізації ключових цілей підприємств будь-якої форми власності та є запорукою їх сталого фінансового стану. Адже шляхом збалансування обсягів надходження і використання грошових коштів та синхронізації їх у часі досягається забезпечення фінансової рівноваги та прискорення реалізації внутрішньогосподарських завдань господарських суб’єктів. І, навпаки, відсутність належної уваги до управління грошовими потоками може значно ускладнити роботу підприємств, спричинивши загрозу банкрутства.

У розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками підприємств важливий внесок зробили такі вітчизняні та зарубіжні економісти, як І. Бланк, В. Бочаров, Є. Бріґхем, Дж. К. Ван Хорн, В. Галасюк, А. Горбунов, А. Кінг, Г. Ковальчук, Б. Колас, Ч. Лі, Л. Лігоненко, Л. Павлова, А. Поддєрьогін, Т. Рубінштейн, Є. Сорокіна, І. Тивончук, М. Тутарінова, Дж. Фіннерті, Н. Хахонова, Ю. Ямпольський. Водночас, єдиної теоретичної бази, яка б охоплювала увесь комплекс питань управління грошовими потоками господарських суб’єктів, у працях науковців ще не сформовано. Не вироблено єдиного підходу до тлумачення категорії „грошові потоки”, критеріїв, відповідно до яких здійснюється їх класифікація, відсутні чіткі формулювання цілей та завдань управління грошовими потоками підприємств. Окрім того, методики їх аналізу та планування, розроблені зарубіжними економістами, орієнтовані на стабільну ринкову економіку, а тому для трансформаційних умов мають невисоку практичну цінність.

Відсутність дієвого організаційно-економічного механізму управління грошовими потоками підприємств є також однією із проблем. Необхідно поглибити наукові дослідження структури та функцій цього механізму, вирішити завдання, що стосуються розроблення методологічних рекомендацій із визначення ефективності управління грошовими потоками і розрахунку оптимальної величини залишку грошових коштів, підвищення рівня розрахунково-платіжної дисципліни підприємницьких структур. Це неможливо без глибоких досліджень особливостей, що визначають грошові потоки кожного суб’єкта господарювання в неусталених економічних системах.

Зазначені вище проблеми зумовили вибір теми дипломної роботи, дозволили визначити мету та основні завдання наукового дослідження.

Метою дипломної роботи є розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій з удосконалення системи управління грошовими потоками підприємства. Для досягнення цієї мети у роботі поставлено такі завдання:

• визначити економічну сутність грошових потоків;
• охарактеризувати грошові потоки за класифікаційними ознаками;
• обґрунтувати механізм управління грошовими потоками;
• дослідити методи аналізу ефективності управління грошовими потоками;
• проаналізувати основні показники діяльності та грошові потоки підприємства ПАТ «Хмільниксільмаш»;
• оцінити ефективність системи управління вхідними та вихідними грошовими потоками ПАТ «Хмільниксільмаш»;
• розробити заходи щодо удосконалення системи управління грошовими потоками ПАТ «Хмільниксільмаш».

Об’єктом дослідження є грошові потоки ПАТ «Хмільниксільмаш».

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм управління грошовими потоками вітчизняних підприємств.

У роботі використано сукупність наукових методів дослідження: аналізу і синтезу, абстрагування, узагальнення (для розкриття економічної суті явищ та обґрунтування категоріального апарату), статистичний, моделювання, порівняння, індукції, дедукції (при розробленні інструментів стратегічного аналізу ефективності управління грошовими потоками підприємств і методики розрахунку страхового резерву грошових коштів) тощо.

Теоретико-методологічною та інформаційною основою дослідження є основні теоретичні положення управління грошовими потоками підприємств, праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, законодавчі та нормативні акти України з питань оподаткування, регламентування форм розрахунків за господарськими операціями, офіційні статистичні дані, матеріали бухгалтерського обліку і звітності об’єкта дослідження.

 

 

 

Невід’ємним елементом усіх сторін життя людей, усіх стадій суспільного виробництва є грошові кошти. Так, ще в працях А. Антоновича наголошувалось на винятково важливому значенні грошей у стимулюванні виробництва. Він писав: „Ми прагнули довести, що гроші мають безсумнівне значення у виробництві. Цінність або гідність грошової одиниці ми визначаємо якістю її роботи” [1, с. 212]. На думку вченого, гроші є силою, що з’єднує чинники виробництва. „Гроші, спрямовані на продуктивні заняття,  зазначав він,  призводять до цілеспрямованого поєднання чинників виробництва, до збільшення того попиту на продукти, котрий уречевлюється у них, стимулюючи бажане і сприятливе пожвавлення промисловості” [1, с. 212].

Значення та роль грошей на рівні підприємства в умовах ринкової економіки були з’ясовані ще Дж. Кейнсом у його всесвітньо відомій праці „Загальна теорія зайнятості, процентів та грошей” (1936 р.). Згідно із дослідженнями Дж. Кейнса існують три основні причини, що спонукають підприємство мати гроші [2, с. 4]:

• рутинність – грошові кошти використовуються для виконання поточних операцій;
• обережність – грошові кошти необхідні для виконання непередбачених платежів;
• спекулятивність – грошові кошти необхідні для несподіваного вигідного інвестування.

Грошові кошти на