Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

Грошові кошти та їх еквіваленти своєю чергою визначені МСБО в такий спосіб: „грошові кошти складаються з готівки в касі і депозитів до запитання”. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості [8, с. 106].

4. Порівнювати варіанти вживання термінів „грошові потоки” та „кеш фло”, на нашу думку, загалом не коректно, адже це лише український аналог терміну „cash flow”.

Підсумовуючи все вище зазначене, ми зробили висновок, що терміном, який найбільш точно відображає рух грошових коштів та їх еквівалентів є „грошові потоки”.

Проте, оперуючи цим терміном, різні науковці вкладають у нього різне змістове навантаження. Розглянемо спектр поглядів щодо тлумачення цієї економічної категорії.

Нами розглянуто підходи до трактування „грошових потоків” понад 20-ти авторів. В ході дослідження ці підходи згруповано у три найбільш поширених:

Грошові потоки – це різниця між отриманими та виплаченими підприємством грошовими коштами [9, с. 17; 10, с. 355; 11, с. 116; 12, с. 182].

Грошові потоки – це сума надлишку (нестачі) грошових коштів [13, с. 135; 14, с. 147].

Грошові потоки – це сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів підприємства, що генеруються його господарською діяльністю [15, c. 392; 16, с. 91; 17, с. 12; 18, с. 25; 19, с. 22; 20, с. 10].

На нашу думку, перше визначення є не цілком коректним, адже в ньому грошові потоки ототожнюються із залишком грошових коштів. Друге – більш характерне для трактування чистого грошового потоку. Третє визначення імпонує нам найбільше, оскільки найточніше відображає сутність згаданої економічної категорії.

Окрім розглянутих вище підходів трапляються й інші варіанти тлумачення „грошових потоків”. Так, найпростіше визначення грошового потоку подає Е. Джонс: „... в бізнесі рух грошових коштів є ключовим чинником його прогресу та успіху. Ми називаємо це потоком грошових коштів” [21, с. 120].

Д. Стоун і К. Хітчінг, професори Лондонської школи бізнесу, що читають курс лекцій із фінансів, зазначають, що „рух грошових коштів компанії можна порівняти із кровообігом в організмі” [22, с. 174-175].

Є. Брігхем у своїй книзі „Основи фінансового менеджменту” визначає грошовий потік як „фактичні чисті готівкові гроші, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду” [23, с. 425].

В. Бочаров наголошує на тому, що „грошовий потік – це обсяг грошових засобів, який отримує і сплачує підприємство впродовж звітного або планового періоду” [5, c. 70].

Е. Нікбахт та А. Гроппеллі наводять спрощене визначення грошового потоку як „міри ліквідності компанії”, що складається з „чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування” [24, с. 70].

А. Поддєрьогін визначає грошові потоки як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов’язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів у зв’язку із виконанням договірних зобов’язань між економічними агентами (суб’єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями) [25, с. 57].

Чимало авторів, вживаючи термін „фінансові потоки”, вкладають у нього зміст „грошових потоків”. Зокрема М. Тутарінова стверджує, що фінансові потоки є сукупністю розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються господарською діяльністю [4, с, 8].

Дж. К. Ван Хорн підкреслює, що поняття „грошових потоків” можна трактувати по-різному, зокрема в залежності від завдань аналізу: „Рух грошових коштів фірми представляє собою безперервний процес. Для кожного напрямку використання грошових фондів повинно бути відповідне джерело. В широкому розумінні активи фірми представляють собою чисте використання грошових коштів, а пасиви та власний капітал – чисті джерела” [26, c. 180].

Поняття „грошових потоків” широко використовується спеціалістами з оцінки бізнесу.

У курсі лекцій, присвяченому оцінці бізнесу, який був сформований Українським об’єднанням оцінювачів, зокрема зазначається: „Не варто забувати, що типового інвестора цікавить не прибуток за бухгалтерськими записами, а реальні гроші, які він може використати на власний розсуд” [27, с. 17-19 ].

Спеціалісти однієї із провідних консалтингових фірм світу МсKinsey&Company – Т. Коупленд, Т. Коллер і Дж. Муррін стверджують про застосування поняття „грошових потоків” при оцінці бізнесу: „Вартість основної діяльності дорівнює дисконтованій вартості очікуваного в майбутньому вільного грошового потоку. Своєю чергою, вільний грошовий потік дорівнює прибутку від основної діяльності після оподаткування плюс ненадійні відрахування мінус інвестиції в оборотні засоби, основні засоби (нерухомість, виробничі приміщення, обладнання) та інші активи” [28, c. 154].

На думку Л. Мельниченка, грошовий потік характеризує ефект від реалізації будь-якого інвестиційного проекту чи функціонування певного виду активів [29, с. 3].

Р. Брейлі та С. Майерс, розкриваючи процедуру прийняття інвестиційних рішень за методом чистої приведеної вартості, пропонують визначати потік грошових засобів так: „Потік грошових засобів від