Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

Цикл управління грошовими потоками охоплює такі етапи [15, с. 19]:

- оптимізація грошових потоків підприємства;

- планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їх видів;

- забезпечення ефективного контролю грошових потоків;

- забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків та формування необхідної звітності;

- аналіз грошових потоків за попередній період.

За В. Поповим [24, с. 109] конкретні управлінські рішення, що збільшують потік грошових коштів, є такими:

- розрахунок тривалості обороту грошових коштів (фінансовий цикл) ;

- аналіз грошового потоку та його прогнозування;

- визначення оптимального рівня грошових коштів;

- складання бюджетів грошових коштів.

А. Поддєрьогін вважає, що управління грошовими потоками необхідно розглядати як послідовний процес постановки завдань та їх виконання, який включає реалізацію таких функціональних етапів [25, с. 81]:

- планування та прогнозування грошових потоків та складання відповідних внутрішніх фінансових документів (бюджет грошових потоків, а також плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар тощо) ;

- імплементація бюджету грошових потоків як невід’ємної складової системи бюджетів на підприємстві;

- фінансовий контроллінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників Звіту про рух грошових коштів;

- здійснення коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх умов реалізації плану.

Можна погодитись із твердженням Л. Лігоненко та Г. Ковальчук [2, с. 43], які зазначають, що об’єктом управління грошовими потоками є, з одного боку, грошові потоки підприємства, а з іншого – залишки грошових коштів. Адже визначені об’єкти управління тісно пов’язані між собою, оскільки характеризують динамічне та статичне розуміння грошових коштів підприємства.

І. Бланк зазначає, що механізм управління грошовими потоками є системою основних елементів, що регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у цій області. До структури цього механізму належать такі елементи: ринковий механізм регулювання грошових потоків підприємства, державне нормативно-правове регулювання грошових потоків підприємства, внутрішній механізм регулювання окремих аспектів формування грошових потоків підприємства і система конкретних методів і заходів реалізації управління грошовими потоками підприємства [15, c. 142-145]. Суттєвою перевагою цього підходу є те, що в такому випадку управління грошовими потоками підприємства не обмежується лише внутрішніми межами, а розглядається в сукупності із особливостями зовнішнього середовища.

Головними цілями управління грошовими потоками підприємств є забезпечення ефективного функціонування, що виявляється в досягненні стану фінансової рівноваги та максимізації чистого грошового потоку.

Основними завданнями управління грошовими потоками підприємств є формування достатнього обсягу грошових коштів відповідно до потреб реалізації господарської діяльності, забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків та синхронності їх формування в часі.

Управління грошовими потоками підприємств повинно забезпечуватись із врахуванням низки принципів, що є основою досягнення високих темпів економічного розвитку. Однак, розглянувши напрацювання науковців у сфері управління грошовими потоками, ми виявили відсутність належної уваги до цього питання. Серед вчених, у працях яких досліджено принципи управління грошовими потоками, можна виділити таких, як В. Архіпов, І. Бланк, А. Поддєрьогін, М. Тутарінова.

М. Тутарінова виділяє такі принципи: інформаційної достовірності, забезпечення збалансованості, ефективності, ліквідності [145, с. 16]. На нашу думку, зазначені вище принципи характеризують цілі та завдання управління грошовими потоками.

Ці ж принципи виділяє і В. Архіпов, однак він акцентує увагу на необхідності врахування ще й принципу відповідності [32, с. 37]. Мається на увазі, що, скажімо, придбання поточних активів (оборотних засобів) потрібно здійснювати за рахунок короткострокових джерел фінансування. Іншими словами, якщо підприємство планує закупити партію товарів, йому не доцільно застосовувати емісію облігацій для фінансування цього проекту, а необхідно скористатись банківською позикою. Водночас, для здійснення модернізації обладнання доцільно залучати довгострокові джерела фінансування.

А. Поддєрьогін наголошує на важливості врахування принципів інформаційної достовірності, збалансованості, ефективності, а також принципів, що визначаються специфікою моделі управління грошовими потоками конкретного підприємства [25, с. 74].

І. Бланк серед основних принципів управління грошовими потоками виділяє такі [15, с. 131-133]:

- інтегрованість із загальною системою управління грошовими потоками;

- комплексність формування управлінських рішень;

- високий динамізм управління;

- варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень;

- орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.

Узагальнивши, систематизувавши та доповнивши розглянуті вище підходи, ми пропонуємо при управлінні грошовими потоками враховувати певні принципи, які детальніше розглянемо на рис. 1. 4.

 

 

Принцип цільового спрямування. Цей принцип є базовим у системі управління грошовими потоками підприємств, адже він забезпечує відповідність управлінських рішень основній меті функціонування господарських суб’єктів та забезпечує їх орієнтованість на стратегічні напрямки розвитку.

Принцип системності. Суть принципу полягає у необхідності сприйняття управління грошовими потоками як підсистеми загальної системи управління підприємством. Адже всі рішення, які стосуються сфери фінансового управління тісно пов’язані між собою та чинять взаємний вплив одне на одне. Необхідно розробляти заходи із управління грошовими потоками, враховуючи особливості інших управлінських механізмів, бо лише загальна гармонійна управлінська система