Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

Для документального затвердження організаційних аспектів на підприємстві доцільно формувати відповідні регуляторні документи, зокрема Положення про політику управління грошовими потоками, Положення про бюджетування, Положення про фінансову службу тощо.

Система правового регулювання грошових потоків включає регламентування форм розрахунків за господарськими операціями, порядок здійснення готівкових та безготівкових платежів, податкове регулювання, регулювання методів та норм амортизації основних засобів та нематеріальних активів, ліцензування, державне регулювання галузі тощо. Нормативно-правова база, що регламентує перелічені аспекти складається із Законів Верховної Ради, Указів Президента, Декретів Кабінету Міністрів, Постанов, наказів, листів міністерств і відомств, методичних вказівок, інструкцій, нормативів, норм.

4. Визначення інформаційного забезпечення управління грошовими потоками підприємств. Ефективність будь-якої управлінської системи значною мірою залежить від її інформаційного забезпечення. Як зазначає В. Ковальов, інформація – це відомості, які зменшують невизначеність у тій чи іншій галузі, до якої вони належать [11, с. 47].

 

 

На нашу думку, інформаційне забезпечення управління грошовими потоками підприємства характеризує сукупність інформаційних ресурсів, що відображають внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства і є необхідною умовою для прийняття ефективних фінансово-господарських рішень на кожному етапі управління грошовими потоками підприємства.

Створення інформаційної бази на підприємстві полягає, передусім, у формуванні обґрунтованого переліку показників, орієнтованих на прийняття як оперативно-тактичних, так і стратегічних управлінських рішень. Увесь обсяг інформації, необхідний для прийняття рішень у сфері управління грошовими потоками підприємства пропонуємо розділити на декілька груп (рис. 1. 7).

 

 

1. Формування даних про зовнішнє середовище підприємства.

1. 1. Показники загальнодержавного розвитку. Для прийняття ефективних управлінських рішень необхідно дослідити показники макроекономічного розвитку, які повинні бути основою аналізу та прогнозування умов зовнішнього економічного середовища при ухваленні рішень із управління грошовими потоками. До таких показників належать: обсяг доходів та видатків державного бюджету, обсяг грошової емісії, грошові доходи населення, вклади населення в банках, індекс інфляції, облікова ставка НБУ. Показники кон’юнктури фінансового ринку є необхідними для формування портфеля довгострокових інвестицій, реалізації короткострокових фінансових вкладень і полягають у визначенні видів основних фондових інструментів (акції, облігації тощо), що обертаються на біржовому та позабіржовому ринку, цін попиту і пропозиції основних видів фондових інструментів, цін та обсягів операцій по основних видах фондових інструментів, зведеного індексу динаміки цін на фондовому ринку, депозитних та кредитних ставок комерційних банків, офіційних курсів окремих валют, курсів купівлі-продажу валют на міжбанківській валютній біржі та комерційними банками тощо. Не менш важливою є інформація про специфіку системи оподаткування, а також особливості політичної ситуації в країні.

1. 2. Показники галузевого розвитку. Без врахування галузевих особливостей важко ухвалювати вірні рішення із управління грошовими потоками. Необхідно враховувати індекс цін на продукцію по галузі, загальну вартість активів, в тому числі оборотних, загальну суму використовуваного капіталу, в тому числі власного, обсяг продукції, що виробляється, тощо. Ця інформація потрібна для порівняння даних підприємства з даними конкурентів, середньогалузевими значеннями.

2. Формування даних про підприємство.

Це внутрішня інформація, яка характеризує основні параметри господарської діяльності підприємства (фінансово-аналітична інформація та інша аналітична інформація про характер виробництва, вид використовуваних ресурсів тощо) та формується із даних бухгалтерського та управлінського обліку.

5. Визначення програмно-технічного забезпечення управління грошовими потоками підприємств. Управління грошовими потоками підприємств – це складний та трудомісткий процес, під час якого відбувається збір та обробка великої кількості даних. Необхідність впорядкованості цих інформаційних потоків зумовлює потребу в якісному програмно-технічному забезпеченні.

Виділяють три рівні інформаційних технологій [9, с. 226].

На першому рівні вирішуються функціональні задачі за допомогою автоматизованих робочих місць (далі – APM) спеціалістів. APM – це робоче місце працівника, укомплектоване персональним комп’ютером із програмним забезпеченням, що дає змогу в автоматизованому режимі вирішувати покладені на нього функції.

Для підвищення ефективності та рівня автоматизації інформаційної технології, що реалізується за допомогою APM, останні об’єднують у локальну сітку із виходом у корпоративну сітку (другий рівень). Локальні обчислювальні мережі (далі – ЛОМ) об’єднують персональні комп’ютери із центральним файловим сервером, що локалізовані на досить обмеженому просторі (як правило, на відстані 1 км один від одного). Однак із збільшенням кількості користувачів виникає різке сповільнення дії такої системи. На великих підприємствах виробничі підрозділи часто віддалені від адміністративного корпусу (центрального офісу), що вимагає надійних каналів зв’язку для підключення віддалених сегментів. Зв’язок між ними може бути встановлений за виділеним каналом (як оптоволоконним, так і супутниковим), через Інтернет, за допомогою високошвидкісних цифрових модемів. Зв’язок може бути не лише постійним, а й комутативним, тобто встановленим по мірі виникнення необхідності.

Третій рівень – створення інтегрованої системи управління (далі – ІСУ) на базі спеціалізованих програмних продуктів. Такі системи дають змогу досягти повної автоматизації інформаційних процесів при управлінні великими підприємствами.

Управління грошовими потоками потребує збереження комерційної таємниці та захисту інформації, що є конфіденційною.

На підприємствах із першим рівнем інформаційних технологій захист комп’ютерної інформації відбувається шляхом встановлення паролів для отримання доступу конкретного користувача APM.

В організаціях із другим рівнем інформаційних технологій