Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

Принцип альтернативності. Полягає у необхідності існування багатоваріантності підходів до певної ситуації, що стосується управління грошовими потоками підприємств. Тобто, цей процес вимагає різнобічного формування кінцевого рішення та забезпечення вчасної зміни неправильного на вірне. Адже лише із врахуванням альтернативних варіантів поведінки можна уникнути негативного впливу на загальне функціонування підприємства. До того ж, необхідно забезпечити розроблення системи критеріїв згідно із якими вибір буде здійснюватись, скажімо, на користь рішення А, а не рішення Б.

Принцип конструктивності. Основною характеристикою цього принципу є те, що всі рішення та розроблені на їх основі заходи з управління грошовими потоками повинні бути спрямовані не на виявлення помилок та порушень, а на пошук шляхів ліквідації виявлених труднощів, розвиток та вдосконалення.

Принцип динамічності. Застосування цього принципу обумовлене численними змінами умов функціонування підприємств. Наприклад, це може стосуватися як змін фінансового циклу, так і змін кон’юнктури ринку. Окрім того, в епоху новітніх технологій потрібно постійно вдосконалювати уже наявні управлінські розробки. Суттєво впливати на застосування механізму управління грошовими потоками підприємства можуть також глобальні економічні та політичні зміни в суспільстві.

Принцип інформаційної достовірності. Із врахуванням цього принципу забезпечується повнота та достовірність інформації щодо управління грошовими потоками підприємства.

Принцип адекватності чинникам зовнішнього середовища. Цей принцип покликаний забезпечити постійний моніторинг впливу чинників зовнішнього середовища на формування грошових потоків. Його ігнорування може призвести як до зниження темпів розвитку підприємства, так і до втрати позиції на ринку загалом.

Управління грошовими потоками – це складний неперервний циклічний процес. Пропонуємо таке визначення поняття „ цикл управління грошовими потоками підприємств”:

Цикл управління грошовими потоками – це система послідовних етапів багаторазово повторюваного процесу прийняття і реалізації стратегічних та оперативно-тактичних рішень з управління грошовими потоками.

Ми розробили структуру циклів управління грошовими потоками підприємств (рис. 1. 5). Ця схема може використовуватись на підприємствах як практичний орієнтир при виборі найефективніших шляхів організації управління грошовими потоками, бо дає змогу визначити пріоритетність прийняття основних фінансово-господарських рішень та встановити послідовність їх виконання.

Цикл стратегічного управління грошовими потоками підприємств.

Поділяючи думку академіка В. Ірікова, ми розглядаємо поняття „стратегічне” не як синонім довго- чи середньострокового управління, а як визначення нових цілей та критеріїв розвитку, життєво важливих для успішного існування підприємства [33, с. 8]. В циклі стратегічного управління грошовими потоками нами виділено такі етапи: визначення стратегічних цілей управління грошовими потоками, вибір стратегії і її реалізація на етапах циклу оперативно-тактичного управління, оцінка виконання та аналіз результативності стратегії, удосконалення окремих складових управління грошовими потоками підприємств або перегляд стратегії в цілому.

1. Визначення стратегічних цілей управління грошовими потоками підприємств. Стратегічні цілі управління грошовими потоками нерозривно пов’язані із основними цілями фінансового менеджменту та реалізуються із ними в комплексі.

Згідно із класичною економічною теорією, основною ціллю фінансової діяльності підприємства є максимізація прибутку. Згадана ціль базувалась на положенні А. Сміта, що максимізація прибутку господарських суб’єктів призводить до максимізації загального добробуту. Вперше її було чітко сформульовано в 1938 р. французьким економістом А. Курно та згодом розвинуто представниками неокласичної школи.

Відповідно до теорії стійкого росту головною ціллю фінансової діяльності є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Реалізація такої цілі покликана забезпечити тривале стійке функціонування підприємства та поступове розширення об’ємів його господарської діяльності.

Сучасна економічна теорія в якості основної цілі фінансової діяльності визначає підвищення рівня добробуту власників підприємства, що виражається в максимізації ринкової вартості господарського суб’єкта.

Синтезуючи підходи науковців до визначення основної цілі фінансового менеджменту, вважаємо, що основною місією стратегічного управління грошовими потоками є забезпечення стану фінансової рівноваги підприємства, оскільки, на нашу думку, мистецтво управління загалом полягає у постійному пошуку вигідного компромісу між досягненням бажаної мети та ризиком, що супроводжує цей процес.

2. Вибір стратегії управління грошовими потоками підприємств. Після визначення стратегічних цілей управління грошовими потоками потрібно обрати стратегію. Цей процес є основним і полягає не тільки у визначенні генерального плану дій на довгостроковий період. Визначення стратегії – це прийняття рішення щодо того, як розвивати бізнес загалом та його окремі сектори зокрема, як протидіяти конкурентам, яке місце займати на ринку тощо [15, с. 37]. Стратегія управління грошовими потоками є складовою частиною загальної економічної стратегії підприємства і тому повинна враховувати базові стратегії економічного розвитку підприємства, серед яких основними є наступні:

Обмежений ріст. Цей тип економічної стратегії використовується підприємством із стабільним асортиментом продукції та виробничими технологіями з обмеженим впливом технологічного прогресу. Вибір такої стратегії можливий за умов незначних коливань кон’юнктури товарного ринку та сталої конкурентної позиції підприємства. Відповідно стратегія управління грошовими потоками підприємства повинна бути спрямована насамперед на раціоналізацію операційного циклу, забезпечення виробничих процесів та приріст активів, необхідних для обмеженого виробництва та реалізації продукції.

Прискорене зростання. Цей тип економічної стратегії характерний для підприємств, що перебувають на ранніх стадіях життєвого циклу, а також для галузей, що динамічно розвиваються під впливом технологічного прогресу. Стратегічне управління грошовими потоками в цьому випадку повинно бути спрямоване на забезпечення високих темпів приросту обсягів грошових коштів, диверсифікації грошових потоків за напрямками, видами, регіонами тощо.

Скорочення. Ця економічна стратегія часто вибирається підприємством, що перебуває