Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

де ЧГП – сума чистого грошового потоку за період часу, що розглядається;

ВГП (+) – сума вхідного грошового потоку за період часу, що розглядається;

ВГП (-) – сума вихідного грошового потоку за період часу, що розглядається.

10. За передбачуваністю:

- передбачуваний грошовий потік;

- непередбачуваний грошовий;

- частково передбачуваний грошовий потік.

Передбачуваний грошовий потік характеризується можливістю прогнозування певних параметрів здійснення грошового потоку: суми та часу надходження або вибуття грошових коштів підприємства.

Непередбачуваний грошовий потік – це вид потоку, що виникає на підприємстві випадково і не підлягає прогнозуванню.

Частково передбачуваний грошовий потік – це вид грошового потоку, обсяг та час здійснення якого не можуть бути повністю передбачені у зв’язку із можливими змінами чинників зовнішнього впливу.

11. За ритмічністю формування:

- регулярний грошовий потік (характеризується надходженням чи вибуттям грошових коштів регулярно, через певні проміжки часу) ;

- нерегулярний грошовий потік (пов’язаний із разовим надходженням або вибуттям грошових коштів, що не мають постійного характеру).

12. За стабільністю часових інтервалів:

- регулярний грошовий потік із рівномірними часовими інтервалами;

- регулярний грошовий потік із нерівномірними часовими інтервалами.

13. За можливістю регулювання:

- регульований грошовий потік;

- нерегульований грошовий потік.

Регульований грошовий потік характеризує такий вид грошового потоку, який може бути змінений в часі чи за обсягом, наприклад, продаж продукції підприємства в кредит, емісія акцій чи облігацій.

Нерегульований грошовий потік характеризує такий вид грошового потоку, який не може бути змінений в часі або за обсягом без негативних наслідків. Прикладом такого грошового потоку можуть бути податкові платежі підприємства.

14. За збалансованістю обсягів взаємопов’язаних грошових потоків:

- збалансований грошовий потік (характеризує такий вид сукупного грошового потоку по окремій структурній одиниці, господарському проекту чи підприємству в цілому, за яким забезпечується збалансованість між обсягами вхідного та вихідного грошових потоків) ;

- незбалансований грошовий потік (характеризує такий вид сукупного грошового потоку по окремій структурній одиниці, господарському проекту чи підприємству в цілому, за яким збалансованість вхідного та вихідного грошових потоків не забезпечується).

15. За відношенням до підприємства:

- внутрішній грошовий потік;

- зовнішній грошовий потік.

Внутрішній грошовий потік характеризує сукупність надходжень та виплат грошових коштів у межах підприємства та відображає грошові відносини підприємства із персоналом, акціонерами, дочірніми структурними підрозділами тощо.

Зовнішній грошовий потік – це вид грошового потоку, який відображає грошові відносини підприємства із зовнішніми суб’єктами ринку – постачальниками, банками, державними органами тощо.

16. За пріоритетністю здійснення:

- першочерговий грошовий потік;

- другорядний грошовий потік.

Першочерговий грошовий потік генерує високий рівень чистого грошового потоку, наприклад, грошовий потік, пов’язаний із реалізацією продукції, здійсненням високоприбуткових інвестицій.

Другорядний грошовий потік – це вид грошового потоку, який внаслідок своєї функціональної спрямованості чи незначного обсягу не має суттєвого впливу на формування кінцевих результатів господарської діяльності.

17. За економічним змістом:

- грошовий потік, пов’язаний із отриманням прибутку (потік, який формується в результаті здійснення господарських операцій, безпосередньо пов’язаних із отриманням прибутку підприємством, скажімо, надходження грошових коштів від покупців за відвантажену продукцію) ;

- грошовий потік, не пов’язаний із отриманням прибутку (потік, який має неприбутковий характер, наприклад, соціальні виплати, благодійні платежі тощо) ;

- обслуговуючий грошовий потік підприємства (формується за господарськими операціями, які хоча і безпосередньо не створюють вартості підприємства, однак є необхідними для забезпечення нормального режиму його функціонування). До господарських операцій, що генерують обслуговуючі грошові потоки, можна віднести, наприклад, організацію відносин із комерційним банком, страховою компанією.

18. За обов’язковістю здійснення:

- обов’язковий грошовий потік (грошовий потік, який має генеруватись в обов’язковому порядку, незалежно від бажання власників підприємства, наприклад, податкові платежі, які мають чіткі терміни виконання) ;

- необов’язковий грошовий потік (грошовий потік добровільного призначення).

Запропонована класифікація сприятиме цілеспрямованому здійсненню аналізу, планування та контролю грошових потоків підприємства, оскільки дасть змогу в залежності від поставленої задачі оцінити та вибрати сектор (чи сектори) управлінської дії.

 

 

Управління грошовими потоками – один із найважливіших сегментів фінансової роботи на підприємстві, від ефективності організації якого залежать як поточні результати діяльності, так і майбутні темпи розвитку господарського суб’єкта.

Розглянемо існуючі підходи до організації управління грошовими потоками підприємств. Так, відповідно до твердження М. Тутарінової, процес управління грошовими потоками підприємства включає в себе дві основні стадії: організацію системи і цикл управління грошовими потоками підприємства.

Організація системи управління грошовими потоками підприємства передбачає такі кроки [15, с. 18]:

- проектування системи управління грошовими потоками підприємства;

- створення Положення про систему управління грошовими потоками;

- рішення про автоматизацію системи управління грошовими потоками підприємства.

Перший етап передбачає формування контурів системи управління грошовими потоками підприємства: виявляються зони відповідальності та перелік відповідальних осіб, визначається програмний продукт для автоматичної обробки даних, встановлюються терміни певних заходів, форми звітності.

На другому етапі встановлені елементи управління грошовими потоками оформляють документально.

На третьому етапі