Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

‒керівник першого рівня доступу, наприклад, начальник виробничого цеху, має доступ до оперативних даних лише по своєму цеху;

• керівники другого рівня, наприклад, виробнича дирекція, мають доступ лише до даних по всіх виробничих підрозділах та по зведеній інформації по собівартості, але не мають доступу до даних управлінських і комерційних витрат;
• керівник третього рівня, наприклад, начальник планового відділу, має доступ до всіх даних операційного бюджету, але не має доступу до даних фінансового бюджету;
• керівник з фінансових питань, наприклад, фінансовий директор, має доступ до всієї інформації.

На великих підприємствах з інтегрованими системами управління, захист фінансової інформації від несанкціонованого доступу здійснюється комплексно за допомогою організаційних та програмно-технічних засобів.

Для автоматизації управління грошовими потоками існує багато спеціалізованих комп’ютерних програм, серед яких: „Галактика”, PC Center2, mySAP Financials та інші. Потрібно зазначити, що важко створити універсальну програму. Кожне підприємство має свої особливості та з врахуванням специфіки своєї діяльності, галузевих особливостей повинно створювати відповідну модель. Саме, зважаючи на ці причини, розробники програмного забезпечення часто виконують індивідуальні замовлення із створення конфігурації для підприємства. Досить відомою є програма з найбільш вживаного на теренах колишнього СРСР пакету для автоматизації господарської діяльності 1С, а саме: 1С: Платіжний календар. Вона призначена для оперативного планування, обліку і контролю грошових потоків.

Ефективний організаційно-економічний механізм управління грошовими потоками підприємств покликаний сприяти ритмічності одержання та виконання платежів; прискоренню обіговості капіталу; оптимізації витрат за рахунок більших можливостей маневрування ресурсами підприємства та скороченню потреби в позиковому капіталі; підвищенню якості управління борговими зобов’язаннями та зниженню ризику неплатоспроможності; більшій вірогідності залучення інвестицій; пожвавленню виробничого циклу та кращій адаптації до змін ринкової кон’юнктури.

 

 

Як основний об’єкт фінансового управління на підприємстві грошові кошти та грошові потоки підлягають систематичному аналізу, який базується на методології фінансового менеджменту та економічного аналізу.

Необхідність аналізу в системі управління грошовими потоками визначено об’єктивними факторами фінансово-господарської діяльності підприємства.

Основою аналізу грошових потоків є їх кількісна оцінка як базис інформаційного забезпечення процесу управління.

Кількісна оцінка здійснюється на підставі структурування сукупності грошових потоків і передбачає реалізацію таких цілей: аналіз особливостей формування грошових потоків; обґрунтування управлінських рішень; моніторинг та аналіз їх виконання; коригування рішень; оцінка ефективності управління [10].

Методи оцінки: а) в абсолютних величинах; б) у відносних величинах.

Перший метод передбачає групування відповідно до структурних характеристик та визначення арифметичної суми абсолютних величин грошових потоків.

Базові показники: чистий грошовий потік, операційний (ОFC), інвестиційний (ІCF), фінансовий, грошовий потік до фінансування (Free Cash Flow) – FCF.

FCF = ОFC + ІCF – І (1. 2),

де І – процентні платежі.

FCF має бути позитивним, за виключенням випадків проведення капі-тальних вкладень (інвестицій) згідно інвестиційної стратегії. Крім того, FCF є джерелом дивідендних та процентних виплат, сукупність яких називають корпоративним Cash Flow. Нетто грошовий потік також використовують у кількісній оцінці як абсолютна величина коштів, що належать власникам у результаті господарської діяльності (реінвестована та розподілена частини). Це є інструмент реалізації концепції максимізації достатку акціонерів (shareholder maximization).

Аналіз управління грошовими потоками може здійснюватись через визначення їх впливу на фінансовий цикл шляхом розрахунку періоду обороту активів, протягом якого готівкові кошти уречевлені у оборотних фондах.

ФЦ = ТОзз + ТОдз – ТОкз (1. 3)

де ТОзз – середній залишок матеріальних оборотних активів * 365 днів / собівартість реалізованої продукції;

ТОдз – середня дебіторська заборгованість * 360 днів / виручка;

ТОкз – середня кредиторська заборгованість * 360 днів / собівартість реалізованої продукції [11].

Аналізуючи грошові потоки будь-якого підприємства, структуровані в розрізі різних видів діяльності, потрібно мати на увазі наступне:

1. Величина грошового потоку від операційної діяльності в динаміці в фінансовій звітності повинна наводитися з такими показниками як приріст/ зниження доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) і прибутку. Темп приросту грошового потоку від операційної діяльності характеризує масштаби зростання фінансового потенціалу підприємства та рівень доходності, досягнутий за минулі звітні періоди, що дозволяє зробити висновки про тенденції подальшого розвитку підприємства. З іншого боку, грошовий потік від операційної діяльності є індикатором ділової активності підприємства та його здатності погашати свої зобов'язання.

Аналіз грошового потоку від інвестиційної діяльності дозволяє прослідкувати інвестиційну політику підприємства, і виявити розмір тих інвестицій, які в майбутньому викличуть надходження або витрачання грошових коштів. Крім того, визначається надходження ліквідних коштів за рахунок скорочення інвестицій, вивільнення фінансових коштів, заморожених в окремих видах майна.

Окремий розгляд показників фінансової діяльності дає можливість не тільки проаналізувати фінансову політику, фінансові можливості підприємства, але й спрогнозувати майбутні дивіденди власників капіталу [12].

Отже, вихідним моментом аналізу грошових потоків є аналіз результату зміни грошових коштів від операційної діяльності. Розрізняють два способи визначення потоку грошових коштів у результаті основної діяльності: прямий і непрямий.

При прямому способі грошовий потік розраховують як різницю між надходженням грошових коштів та витратами, пов'язаними з