Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

Гроші є матеріальною основою фінансових ресурсів підприємства. Їх наявність на момент оцінки характеризує обсяг наявних фінансових ресурсів, що можуть інвестуватись у новий цикл господарської діяльності, визначає стан поточної платоспроможності підприємства та ліквідності його активів.

Одночасно грошові кошти є результатом операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства. Обсяг їх генерування в процесі операційної діяльності засвідчує визнання ринком товарів та послуг, що пропонуються підприємством. Гроші як результат інвестиційної діяльності, характеризують, з одного боку, отриманий поточний ефект їх збільшення у порівнянні з сумою, авансованою в інвестиційні проекти, а з іншого боку, обсяги іммобілізації грошової маси з інвестиційних проектів у зв’язку із їх закінченням або виходом із них. Грошові кошти як результат фінансової діяльності характеризують обсяги залучення підприємством грошей на фінансовому ринку.

Значущість та роль грошей на рівні ділових одиниць обумовлює необхідність їх ґрунтовного дослідження. Грошові кошти підприємства характеризують на базі застосування статичного та динамічного підходів (рис. 1. 1) [2, с. 20].

 

 

Статичний підхід до характеристики грошей визначає їх як наявний залишок (запас) коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства на певний момент часу. Основним недоліком цього підходу є ігнорування чинника часу, що не дозволяє аналітику об’єктивно оцінити платоспроможність підприємства.

Це обумовлює виникнення й розповсюдження в літературі динамічного підходу до визначення грошових коштів, в основі якого лежить поняття „грошові потоки”.

Грошові потоки – це одна із основних економічних характеристик функціонування підприємства. Серед трьох найважливіших параметрів його господарської діяльності – виручка від реалізації продукції, прибуток та грошові потоки – останнім, на нашу думку, повинна відводитись домінуюча роль. Оскільки, як зауважив відомий спеціаліст Я. Соколов у монографії „Основи теорії бухгалтерського обліку”, на практиці існує своєрідний парадокс: „прибуток є, а грошей немає” [3, c. 66].

Основними відмінностями між сумою отриманого прибутку та грошовими потоками є наступні:

• прибуток відображає грошові та негрошові доходи протягом певного періоду, що не співпадає із реальним надходженням грошових коштів;
• прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження грошових коштів;
• при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються при її реалізації, а не в момент їх оплати.

Попри всю важливість, економічна категорія „грошові потоки” ще не має достатнього висвітлення в науковій та навчально-практичній фаховій літературі. І хоча окремими авторами охарактеризовано це поняття, все ж існує величезна плутанина у визначенні як терміну, так і його змісту. Явище неоднозначного тлумачення ускладнює процес дослідження, особливо для початківців, яким важко з’ясувати глибше суть питання через неоднозначне трактування основоположних понять, не говорячи вже про те, що без з’ясування цих базових моментів не можливе подальше висвітлення концептуальних засад функціонування грошових потоків підприємств та побудови ефективного механізму управління ними. Адже ще Сократ сказав, що точне логічне визначення понять – головна умова істинного знання.

Отже, на першому етапі нашого дослідження розглянемо існуючі підходи до тлумачення грошових потоків вітчизняними та зарубіжними економістами.

Нами виявлено суттєві розбіжності в поглядах науковців до визначення та трактування змісту цього поняття. Скажімо, паралельно з існуючими термінами „грошові потоки”, „грошовий потік” трапляються визначення „фінансові потоки”, „рух грошових коштів”, „cash flow” або ж український аналог „кеш фло”.

1. Відмінність понять „грошові потоки” та „фінансові потоки”.

Деякі автори [4, c. 8; 5, с. 65] ототожнюють поняття „грошові потоки” та „фінансові потоки”. Це створює плутанину, адже їх необхідно розрізняти. Фінансові потоки – економічна категорія, яка ілюструє фінансові відносини в рамках всієї фінансової системи підприємства і, на нашу думку, характеризує рух фінансових ресурсів, в той час, як грошові потоки – вужче поняття, що визначає рух грошових коштів та їх еквівалентів. Зокрема О. Васюренко та Г. Азаренкова теж наголошують, що ототожнення грошових та фінансових потоків є не зовсім правильним і визначають фінансовий потік як „цілеспрямований рух, зміну (обсягів, форм і видів) фінансових ресурсів певного суб’єкта господарювання, що відбувається спільно з відповідними йому грошовими потоками” [6, с. 33]. На думку цих авторів, рух грошей і фінансових ресурсів утворює взаємозалежні відносини і досліджувати їх функціонування необхідно в комплексі.

2. Вживання термінів „грошові потоки” та „сash flow”.

Cash-flow – у дослівному перекладі з англійської – це готівковий потік. Так, Оксфордський тлумачний словник [7] визначає cash flow так: „cash flow (рух готівки) : суми готівкових коштів, отримані чи виплачені підприємством, які часто аналізуються за різними статтями”. Проте готівкою наші зарубіжні колеги і партнери називають не лише ті гроші, які тримають у руках, тобто в касі (cash), а всі без винятку грошові надходження і виплати, що проходять по касових (готівкових) і банківських (безготівкових) рахунках підприємства. Український аналог цього терміну – „живі гроші”. Це всі надходження і виплати, які не є бартерним обміном чи тимчасовими боргами, зарахованими до обсягів реалізації чи авансів виданих (дебіторська заборгованість) або неоплачених витрат чи авансів отриманих (кредиторська заборгованість).

3. Відмінність між поняттями „грошові потоки” та „потік (рух) грошових коштів”.

Паралельно із визначенням „грошові потоки” існує також