Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

За небезпекою ураження електричним струмом приміщення належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих. Визначимо в бакалаврській дипломній роботі місця приміщення, де можливий вплив на працюючих небезпечних або шкідливих факторів та джерела їх виникнення. Для офісних приміщень відповідно до ГОСТ 12. 0. 003-74 [38] (Міждержавний стандарт. Система стандартів безпеки праці. «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація» основними небезпеками можуть бути: небезпека ураження електричним струмом; небезпека отримання термічних опіків; небезпека виникнення пожежі; підвищений рівень шуму; відхилення санітарно-гігієнічних умов від нормативних вимог.

 

 

При аналізі санітарно-гігієнічних умов у приміщенні директора з виробництва ПАТ «Хмільниксільмаш» ми дослідимо:

метеорологічні умови на робочих місцях;

достатність природного освітлення;

достатність штучного освітлення;

Метеорологічні умови (мікроклімат) виробничих приміщень (санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3. 3. 6. 042-99) можна оцінювати за сукупністю таких факторів, як температура (t, °С), відносна вологість ( , %), швидкість руху повітря (V, м/с) та величина інтенсивності теплового опромінення (Е, Вт/м2).

Період року – холодний (період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 град. C і нижче). Категорія робіт – легкі фізичні роботи (категорія Iа) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-120 ккал/год.) – категорія Iа. До категорії Iа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження. Розглянемо оптимальні та допустимі мікрокліматичні норми для відповідного приміщення (таблиця 4. 2).

 

 

Враховуючи те, що в приміщенні використовують в своїй роботі ЕОМ, тоді оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря при виконанні робіт операторського типу на ЕОМ наведені в таблиці 4. 3 [37].

 

 

Аналізуючи дані в приміщенні директора з виробництва можна зазначити основні фактичні мікрокліматичні параметри приміщення: температура (19 °С) ; відносна вологість (60%) ; швидкість руху повітря (0, 08 м/с). Аналіз фактичних даних та порівнювання їх з нормативними значеннями дозволили зробити висновок, що температура в приміщенні нижча норми.

При дослідженні достатності природного та штучного освітлення використовуємо ДБН В. 2. 5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» [41].

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) ( ), визначається у відсотках за формулою 4. 1 [41].

еN = ен. mN  (4. 1)

де ен – нормативне значення КПО;

mN – коефіцієнт світлового клімату;

N – номер групи забезпеченості природним світлом.

Нормоване значення КПО має становити не менше 1, 5. Орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту (вікна виходять на північний схід, тоді коефіцієнт світлового клімату буде дорівнювати 0, 9). Нормоване значення КПО складе:

еN = 1, 5 • 0, 9 = 1, 35

Для визначення достатності природного освітлення потрібно розрахувати фактичне значення КПО виходячи із формули 4. 2 [41].

 , (4. 2)

де Sв – площа усіх вікон у приміщенні;

Sn – площа підлоги приміщення;

τз – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу.

r1 – коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

в – світлова характеристика вікна;

Кбуд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками;

Кз − коефіцієнт запасу.

Площа усіх вікон у приміщенні дорівнює 9 м2. Площа підлоги приміщення 48 м2.

Розрахуємо загальний коефіцієнт світло пропускання:

τз = 0, 8•0, 75•1•0, 75•1 = 0, 45

Розрахуємо коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Значення відповідного коефіцієнта визначається залежно від параметрів приміщення та середнього коефіцієнта відбиття (рср) стелі, стін, підлоги.

В розрахунках приймаємо, що стеля свіжопобілена, (ρстелі = 0, 8) ; ρстін (приймаємо, що стіни обклеєні світлими шпалерами, тоді ρстін = 0, 4) ; ρпідлоги (приймаємо, що підлога пофарбована в світло-сірий колір тоді ρпідлоги = 0, 53).

Відношення довжини приміщення (L) до його глибини (В) = 8/6 = 1, 33.

Відношення глибини приміщення (В) до висоти від рівня робочої поверхні до верхнього краю вікна (h) = 6/1, 8 = 3, 33.

Таким чином, в = 16.

Коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками (Кбуд) дорівнює одиниці (Кбуд= 1).

Розраховуємо коефіцієнт який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення (r1).

Значення параметрів, що характеризують приміщення директора з виробництва на ПАТ «Хмільниксільмаш» дорівнюють:

відношення глибини приміщення (В) (до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна (h) : 6/1, 8 = 3, 33;

відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни (l) до глибини приміщення (B) : 5/6 =0, 83;

відношення