Управління оптимізацією вхідних та вихідних грошових потоків підприємства (на прикладі ПАТ «Хмільниксільмаш»)

Враховуючи наведені вище співвідношення коефіцієнт який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення буде дорівнювати r1 = 2, 4.

Таким чином, фактичне значення природного освітлення (КПОф = 0, 97) менше нормованого (0, 97 < 1, 35), то природного освітлення в приміщенні не достатньо.

Визначимо ефективність штучного освітлення в приміщенні. Значення фактичного освітлення, лк, у приміщенні можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули 4. 3 [41].

 , лк, (4. 3)

де Fл – світловий потік однієї лампи, лм;

ηв – коефіцієнт використання світлового потоку;

N – кількість світильників у приміщенні, яке досліджується, шт.

n – кількість ламп у кожному світильнику, шт. ;

S – площа приміщення, м2;

k – коефіцієнт запасу.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт. Система освітлення − загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше 300 люкс (ДБН В. 2. 5-28-2006), а згідно НПАОП 0. 00-1. 28-10 та СН 2152-80 значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк.

Розрахуємо фактичне значення освітлення (Еф). Потужність люмінесцентних ламп, які встановлені у приміщенні – 40 Вт, а тип ламп ЛБ 40 (світловий потік 3120 лм). Коефіцієнт використання світлового потоку (В) приймаємо середнє його значення 0, 5 ((0, 4+0, 6) /2). Кількість світильників (N) – 8 штук, кількість ламп у світильнику (n) (2 штуки). Коефіцієнт запасу дорівнює К = 1, 5. Коефіцієнт нерівномірності освітлення Z = 1, 1.

Таким чином, фактичне значення штучного освітлення буде складати:

  (люкс).

Отже, фактичне значення штучного освітлення відповідає нормованому.

 

 

З метою покращення умов праці у приміщенні ПАТ «Хмільниксільмаш» розглянемо основні рекомендації, які наведені в таблиці 4. 4.

Таблиця 4. 4 – Розробка заходів покращення умов праці

Номер п/пВиявлені недолікиЗаходи покращення умов праці

1Недостатній температурний режимУсунення потоків холодного повітря, що потрапляють через вікна та двері;

утеплення вікон і дверей;

утеплення зовнішніх стін;

заміна опалювальних приладів та ін. 

2Недостатній рівень природного освітленняЗастосовувати матеріали, що підвищують відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення.

Збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускає природне освітлення.

Застосувати штучне освітлення тощо. 

Отже, відповідно до зробленого аналізу умов праці в виробничому приміщенні, нами були зроблені наступні висновки: є невідповідність фактичних значень температури на робочому місці нормованим та значення коефіцієнта природного освітлення менше нормованого. З метою усунення виявлених нами недоліків, були розроблені рекомендації в таблиці 4. 4.

 

 

Проаналізовані загальні характеристики по професії «Директор з виробництва» та основні характеристики приміщення директора з виробництва. В ході проведення аналізу можна сказати, що в приміщенні дотримуються основних санітарно-гігієнічних умов. Так, в приміщенні достатня площа на одного працюючого та забезпеченість працівників достатнім обсягом повітря в приміщенні.

Аналіз мікроклімату показав, що відносна вологість та швидкість руху повітря знаходяться в межах оптимальних значень. Фактичне значення температури становить 19 град. за Цельсієм, що на 2 град. менше допустимих значень. Коефіцієнт природного освітлення становить 0, 97, що на 40% менше нормованого значення. Рівень штучного освітлення становить 315 Лк (знаходиться в межах нормованих значень).

З метою покращення умов праці в приміщенні були розроблені рекомендації щодо приведення фактичного значення температури до нормованого та теоретичні пропозиції щодо підвищення рівня коефіцієнта природного освітлення в поєднанні зі штучним освітленням.

 

 

1. Грошові потоки відіграють важливу роль у забезпеченні фінансово-господарської діяльності підприємств і потребують ґрунтовного дослідження та розроблення як теоретичного, так і прикладного інструментарію управління ними. Водночас, огляд наукових праць, присвячених питанням організації управління грошовими потоками дає підстави зробити висновок, що термінологічний апарат у цій сфері ще остаточно не сформовано. В процесі дослідження ми виявили суттєві розбіжності у підходах науковців до тлумачення сутності грошових потоків. Одна частина авторів розглядає грошові потоки як різницю між надходженнями та виплатами грошових коштів, що ототожнює їх із залишком грошових коштів, інша  як рух грошових коштів, а ще одна – як надлишок (нестачу) грошових коштів, отриманих внаслідок співставлення надходжень та виплат грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Критично оцінюючи ці підходи, пропонуємо таке визначення сутності цієї економічної категорії:

Грошові потоки – це економічний процес, який опосередковується сукупністю розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів і їх еквівалентів, генерованих підприємством при реалізації господарської діяльності.

2. Грошові потоки на підприємстві є агрегованими, адже включають у свій склад численні види цих потоків. У зв’язку з цим, виникає необхідність розроблення їх комплексної класифікації. Узагальнивши та систематизувавши підходи авторів до групування грошових потоків, нами запропоновано схему їх структуризації за такими ознаками: масштаб обслуговування господарського процесу; відношення до підприємства; вид господарської діяльності; напрям руху; метод розрахунку обсягу; форма здійснення розрахунків та вид використовуваної валюти; метод оцінювання в часі; тривалість функціонування; ритмічність