Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Відтворення в перекладі національно-специфічних та інтернаціональних особливостей компліменту (на матеріалі української та англійської мов)

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
61
Мова: 
Українська
Оцінка: 

жанрі. Сюди відноситься вся наукова і технічна термінологія; сюди ж слід відносити терміни та спеціальні слова, що вживаються у сфері держави і права (юриспруденції), економіки, фінансів і військової справи, в суспільно-політичному житті. 

2. Регістр слова. Регістр являє собою певні умови або ситуацію спілкування, які обумовлюють вибір тих чи інших мовних засобів, у тому числі лексичних одиниць. Ця ситуація визначається, в першу чергу, складом учасників комунікативного процесу: певні слова (мовні одиниці) можуть вживатися тільки при розмові з близькими, знайомими, родичами тощо, в той час як інші лексичні одиниці вживаються переважно в розмові з малознайомими людьми, з керівництвом тощо. По-друге, регістр визначається також умовами, в яких протікає процес мовної комунікації. Таким чином, можна окреслити п’ять регістрів: 1 ) фамільярний; 2) невимушений; 3) нейтральний; 4) формальний; 5) піднесений. 
3. Емоційне забарвлення слова. У будь-якій мові існують слова і вирази, компонентом семантичної структури яких є емоційне ставлення мовця до слова , тобто негативна або позитивна оцінка тих предметів, явищ, дій і якостей, які позначаються словом. Таким чином, лексичні одиниці можуть бути поділені на три основні групи: негативно-емоційні, нейтрально-емоційні і позитивно-емоційні.
Всередині прагматичного значення можна виділити інтеракційне та інтерпретаційне значення [45]. Перше являє собою ділянку ефектів висловлювання, «сили» висловлювання [47, с. 295; 51, с. 22-24], іллокутивної сили [62]. Інколи до аспектів інтеракційного значення зараховують і спосіб дії [66]. При цьому мають на увазі такі мовні форми: дієслівні форми, що належать, зазвичай, до категорій способу дії, допоміжні, модальні дієслова, порядок слів, інтонацію, деякі експліцитно виражені перформативні дієслова, форми звертання. Інтерпретаційне значення включає зміст і референцію і покриває ту ділянку, яку Дж. Остін назвав «локуційним значенням» [16]. Мовні форми, що виражають таке значення, включають ознаки відмінка, відношення перехідності [51], кількість і денотацію лексичних одиниць.
Інший поділ, який також входить в область прагматики, відбувається між детермінованим і не до кінця детермінованим значеннями [47, с. 155], де не повністю детерміноване значення передбачає, що дещо виражене в реченні чітко, але вимагає від інтерпретатора логічного висновку. Так, у реченні Even I can afford this laptop є принаймні два неозначених компоненти значення в елементі even: a) є люди (серед котрих я), що можуть дозволити собі цей ноутбук; б) мовець вказує на те, що цей ноутбук такий дешевий, що він може собі його дозволити. 
Нарешті, третє протиставлення пов’язане з тим, наскільки звичайний зміст слова збігається з реальним значенням у реальному контексті мовлення і його сприйняттям. Це реальне значення, що часто називають «переданим значенням», по-різному пояснюють у різних формалізаціях прагматики. Так, воно пояснюється тим, що більш реально висловлювання пов’язується з іншими поверхневими структурами, для яких це значення є звичайним і які точніше виражають те ж комунікативне значення [20]. Наприклад, звичайний зміст речення Would you mind explaining me how given software performs the task? передбачає запит інформації про те, чи міг би адресант виконати відповідні дії. Проте реально передане значення цього речення інше і збігається з реченням такої поверхневої структури: Можеш пояснити мені як ця програма виконує це завдання?
 
1.3Проблема відтворення прагматичних значень в перекладі та напрямки їх рішення
 
Прагматика вивчає використання мови учасниками мовленнєвого акту у контексті. На сучасному етапі її розвитку ця дисципліна характеризується тенденцією до вивчення мовних засобів в окремих мовленнєвих актах (Н.Д. Арутюнова [1], В.З. Дем’янков, І.М. Кобозєва, І.С. Шевченко), що відображають різні типи інформації (Ф.С. Бацевич, М.Д. Макаров, М.В. Нікітін). Поняття комунікативної діяльності в лінгвістичній прагматиці базується на розумінні висловлювання як дії адресанта, спрямованої на адресата. Будь-яка діяльність, в тому числі й мовленнєва, не може бути безпредметною. Отже, така діяльність передбачає наявність певної мети. При цьому адресант повинен не тільки передати адресатові інформацію, але й водночас вплинути на нього для того, щоб інформація була сприйнята згідно з задумом мовця. Мовець, добираючи мовний матеріал, обов’язково повинен орієнтуватися на конкретного адресата. Таким чином, комунікативна діяльність передбачає наявність комунікативної мети, відповідних їй дій, способів і засобів їх передачі. 
Проблеми прагматики перекладу, її адекватності та перекладацької норми належать до найменш розроблених і найбільш складних аспектів теорії перекладу. У відповідності зі своїм комунікативним наміром, адресант відбирає для передачі інформації мовні одиниці, що володіють необхідним значенням, як предметно-логічним, так і конотативним, і організовує їх у висловлюванні таким чином, щоб встановити між ними необхідні змістові звʼязки. 
Вплив на хід і результат перекладацького процесу з необхідністю відтворити прагматичний потенціал оригіналу і прагнення забезпечити бажаний вплив на рецептора перекладу називається прагматичним аспектом або прагматикою перекладу.
Слід зазначити, що серед трьох лінгвістичних параметрів англійського речення – синтаксичного, семантичного і прагматичного – прагматичний параметр є найменш дослідженим, а прагматика перекладу відіграє велику роль в комунікативному акті «джерело – перекладач – реципієнт».
Прагматичні проблеми перекладу виникають у зв’язку з неправильним розумінням перекладачем намірів автора викликати у реципієнта певну реакцію, адже мовні одиниці здатні викликати певне оцінне ставлення в адресата мовлення, яке пов’язане з їх відношенням до об’єктів дійсності. 
Але питання викликає не тільки передача в перекладі прагматичних значень мовних одиниць. Це можливо виконати на матеріалі лексичних
Фото Капча