Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Євген Маланюк: витоки й еволюція творчої особистості

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
41
Мова: 
Українська
Оцінка: 

високу точність кінцевого наукового результату.

У роботі використовуються елементи біографічного та порівняльно-історичного методів. При тлумаченні поетичних текстів Маланюка були використані деякі принципи сучасної герменевтики.
Теоретичну основу складають літературознавчі праці Г. Сивоконя, Г. Клочека, М. Ільницького, Х. Ортеги-і-Гасета а також наукові дослідження істориків української літератури Т. Салиги, О. Астаф’єва, М. Неврлого, В. Панченка, Ю. Коваліва.
Наукову новизну одержаних результатів визначає комплексний аналіз художнього доробку письменника одночасно із осмисленням життєвого та творчого шляху письменника. Робота є першим в Україні цілісним дослідженням витоків та еволюції творчої особистості Євгена Маланюка в її динаміці.
У дисертації досліджено і вперше введено до наукового вжитку значну кількість поетичних та прозових текстів письменника, залучено до наукового обігу великий фактичний матеріал до життєпису поета. Йдеться про дослідження рукописної спадщини (автографи художніх текстів, щоденники, спогади, епістолярна спадщина) письменника із його архіву, що зберігається в Українській Вільній Академії Наук у США, з архіву митця у Празі, який збережений дружиною поета. Залучено архівні матеріали Кіровоградського обласного державного архіву, Центрального державного архіву вищих органів влади України, Центрального державного історичного архіву України у Львові, Російського державного військово-історичного архіву.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріал, на якому ґрунтується дисертація, може бути використаним в лекційних курсах з історії української літератури ХХ ст., під час читання спецкурсів та спецсемінарів. Зокрема, вже використовується у спецсемінарі “Поети Празької та Варшавської шкіл”, який читається здобувачем на філологічному факультеті Кіровоградського педуніверситету імені Володимира Винниченка. Положення і висновки, викладені в роботі можуть бути використаними при написанні підручників, посібників для вищої та загальноосвітньої шкіл, при написанні дисертаційних, магістерських робіт.
Дисертація є самостійним дослідженням автора.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційне дослідження виконувалося як складова частина комплексної теми “Українська література в школі як націєтворчий фактор: теорія і практика” (затверджена Міністерством освіти України), над якою працювала наукова група кафедри української літератури Кіровоградського педагогічного університету імені Володимира Винниченка в 1997-2001 рр. Тема затверджена координаційною радою Інституту літератури НАН України.
Апробація роботи. Дисертацію обговорено і схвалено на засіданні кафедри української літератури Кіровоградського педуніверситету імені Володимира Винниченка. Основні її положення викладено у доповідях на конференціях: Ювілейних читаннях, приурочених 100-річчю від дня народження Є. Маланюка (Прага, 1997) ; Міжнародній науковій конференції “Євген Маланюк: література, історіософія, культурологія” (Кіровоград, 1997) ; Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 60-річчю Ізмаїльського педагогічного інституту (Ізмаїл, 2000) ; щорічних наукових конференціях на філологічному факультеті Кіровоградського педунівеситету імені Володимира Винниченка (1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002).
Основні наукові результати дослідження відбито у понад 50 наукових публікаціях (монографії, брошури, статті).
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел, який включає 281 найменування.
 
Основний зміст дисертації
 
У “Вступі” обґрунтовується вибір теми, її актуальність і наукова новизна, окреслюється проблематика дослідження, мета і завдання, найзагальніші теоретико-методологічні засади.
Перший розділ “Становлення особистості та витоки естетичної та культурологічної позиції” є авторською спробою дисертанта реконструкції етнокультурного простору письменникового дитинства та юності.
Як відомо, основи світосприймання кожної людини (йдеться про увесь комплекс осягнення світу в його природно-географічному, соціокультурному та інших виявах) закладаються ще в дитинстві. Проте світовідчуття та світобачення письменника, завдяки особливій психічній організації творчо обдарованої особистості, мають свою специфіку. З одного боку вона полягає вже у своєрідному “прочитанні” феномена світу майбутнім письменником, а з іншого – в тому, що саме у письменника, зокрема, і завдяки його творчості, існує найтісніший зв’язок, найширша потреба опиратися на сформовані у дитинстві константи світобачення, як і звертатися до світу дитинства загалом. Причому останнє не зводиться лише до естетичного “відкриття” письменником краю, рідних місць, їх історії, побуту, фольклору, етнографії, природи тощо. Хоч мала батьківщина, безумовно, стає джерелом творчості для письменника. Але рідний край, ті ж самі реалії (історія, родина, природа, фольклор, побут тощо), стаючи частинкою душі письменника, повнозначною складовою його духової біографії, отримують естетичну значимість і справляють вплив на творчість.
Саме сукупність названих факторів літературознавець Ю. Барабаш визначає комплексним поняттям – етнокультурний простір. Основними параметрами його є “сімейні перекази, домашнє і позадомашнє оточення, мовне середовище, релігійна атмосфера, побутова обстановка, етнографічний і фольклорний фон, літературні традиції і впливи. Нарешті, загальний тонус інтелектуального, культурного життя” .
Таке розмаїття факторів, важливих для дослідження творчої особистості, потребує їх певної систематизації, що значно полегшить оцінку процесу їх впливу на митця. У дисертаційному дослідженні витоки формування світоглядних позицій, менталітету, естетичних цінностей, духовного світу письменника розглядаються крізь призму таких факторів, як феномен порубіжжя, “геокультурної полоси” (Є. Маланюк) в її історичній ретроспекції; світ родинного життя Маланюків; атмосфера повітової реальної школи; духовне та мистецьке життя Єлисаветграда; географічний феномен степового краю.
Є. Маланюкові випало народитися в самому центрі України, на території, якій довелося на багато віків стати перехрестям вітчизняної історії, роздоріжжям складного українського життя. Поетова Архангородщина була околицею античного світу, окраїнною землею Київської Русі, північним форпостом Золотої Орди, згодом – турків і татар, покордонням Гетьманщини та Речі Посполитої, межовою землею Гетьманщини, а пізніше Російської імперії та Дикого поля.
Може виникнути запитання: а чи варто вдаватися до таких глибоких історичних екскурсів, ведучи
Фото Капча