Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальна характеристика концепту «згода / незгода»

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 

вся дієслівна лексика зі значенням «згоди» висловлює схвалення / згоду, однак різняться за окремими складовими семантичної структури. У зв'язку з цим дієслова цього класу часто відносяться до різних семантичних підкласів: до дієслів відносин (Гайсина), до дієслів мовномисленевої діяльності, соціативної або інтерсуб'єктівної дії (Золотова), до дієслів зі значенням інформаційного повідомлення, не диференційованого з точки зору його здійснення, оцінної інформації та позитивною оцінкою (Шведова), до дієслів мовлення (Мельникова, Dixon), до дієслів, що виражають пристрасть (Dixon), до підкласу оперативів інформаційного впливу: емотивного і когнітивного (Сильницький). Неоднозначність їх тлумачення свідчить про широту їх значення, їх функціонального потенціалу та необхідність враховувати різні складові цього значення.

На основі перерахованих трактувань можна виділити два основних підходи до розгляду підкласу цих дієслів [25, с. 41]:
1) семантичний;
2) функціональний (зокрема, прагматичний - в рамках теорії мовних актів).
Дієслова зі значенням «згоди», точніше, лише частина з них, вивчалися і в більш широкому плані - з точки зору соціального (прагматичного, функціонального, комунікативного, епідигматичного) підходу до розгляду лексичного значення слова (Гайсина на матеріалі російської та Ергман на матеріалі англійської мов).
Так як частина дієслів даної підгрупи відноситься до мовних дієслів, то їх розглядають з погляду теорії мовленнєвих актів. За класифікацією Дж. Остіна серед них виділяються вердиктиви (to approve, ratify), експресиви (to acknowledge, admit, confess), асертиви (to concede) і комісиви (to agree, consent) [17, c. 56]. На думку Е.А. Мельникової до експресивів відносяться тільки дієслова, що вказують на етикетну поведінку слухача (to apologize, congratulate) [11, с. 193-194].
А. Вежбицька у своєму семантичному словнику дієслів мовної дії розподіляє дієслова по групах відповідно до їх семантичної ролі в мовному акті. Дієслова досліджуваного підкласу опиняються в різних групах. Так, виділяється підгрупа дієслів "permit", в яку входять наступні дієслова - to agree, accept, allow, approve, consent. Крім того, є підгрупа дієслів "to admit", до якої відносяться дієслова to acknowledge, concede, confess. На думку А. Вежбицької дані дієслова є перформативними, так як позначають дію і її виконання одночасно. Але як вважає Е.А. Мельникова, дієслова соціально-мовленнєвої діяльності (to approve) не можуть відноситися до перформативних дієслів через наявність семи оцінковості [11, с. 212].
Вивченням перформативних дієслів з точки зору логіки мови займався З. Вендлер, який виділив три групи; серед яких до семіфактивних з дієслів зі значенням «згоди», належать дієслова - to admit, acknowledge, а більша частина інших дієслів - до нефактивними [30, c. 24].
Як очевидно, прагматичний аспект вивчення даних дієслів у рамках теорії мовних актів не виявив їх єдності. Даний підхід дозволяє виявити роль дієслів у мовній діяльності, особливості реалізації їх значень в мові (функціональне значення). Але цей аспект не пояснює причину появи того чи іншого функціонального значення, він не дозволяє виявити системного значення (значення в мові), на основі якого з'являються різні модифікації.
У функціональному плані розглядалися тільки дієслова "згоди" (to admit, agree, allow, confess, contract, let, permit) в рамках функціонально-семантичного поля "згода", де поряд з дієсловами бралися до уваги також і інші мовні засоби (іменники, вигуки, фразеологізми та ін.). Як зазначає Т.П. Щедріна, основною ознакою концепту «згода» є волевиявлення мовця на пропозицію W (will) + (позитивність)  (реакція на інформацію)  (запропонована інформація), а також спеціалізуючі компоненти: дія (Ac) - відношення у вигляді підтвердження факту (Att ) або подібності поглядів (Atv); виконавець, який може бути один із співрозмовників (S1 або S2) або обидва (S1 і S2) [27, с. 16]. Для кожної ситуації автор наводить компонентний склад основних ознак:
- дозвіл: W +   AcS2
- покора W +    AcS1
- домовленість W +   AcS1 і S2
- визнання істини W +   AttS1
- подібність точок зору W +   AtvS1 і S2
Даний підхід дозволяє виявити, як функціонують мовні одиниці для вираження ситуації «згода», але не пояснює, чому в ситуації "згоди" присутні саме ці компоненти.
Крім того, з'ясувалося, що дієслова «згоди» можуть відноситися за своїми ознаками до різних підкласів всередині одного класу, до різних груп дієслів (первинні і вторинні дієслова в рамках класифікації Р. Діксона [29, c. 134], неімплікативні - В.В. Бурлакова, одновалентні і багатовалентні (to agree, permit) катенативи і т.д.) [23]. Це пов'язано з тим, що дієслівне значення являє собою складне утворення, в якому спостерігається взаємодія категоріальних, субкатегоріальних і лексичних значень, що обумовлює різноманіття дієслівних форм та їх зв'язків на основі лексичного значення і власне синтаксичних зв'язків. Все це створює певні труднощі при класифікації дієслівної лексики. У зв'язку з цим виникає необхідність у створенні поліфакторної моделі дослідження з урахуванням різнопланової варіативності, а це в свою чергу вимагає розгляду тематичного (лексичного) і категоріального значення.
 
1.3 Проблема мовленнєвих актів
 
Логічна у своїй основі, теорія мовленнєвих актів мала великий вплив на сучасну лінгвістику, тому спостерігається тенденція вивчення багатьох аспектів в орієнтирі на теорію мовленнєвих актів.
Основним терміном теорії мовленнєвих актів є поняття мовного, або ілокутивного, акта, що визначається Дж. Серлем в якості мінімальної одиниці мовного спілкування. Дж. Серль
Фото Капча