Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальна характеристика концепту «згода / незгода»

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 

субреймів є векторність (односпрямованість і взаємоспрямованість). Такі характеристики, як неофіційність / офіційність і невербальність спостерігаються у всіх субфреймах, за винятком субфрейма «ступінь згоди». Таким чином, субфрейми, утворені цими дієсловами, перетинаються, тобто відбувається інтеграція ментальних просторів, утворених дієсловами згоди на підставі загального простору «згода». Інші характеристики є диференціюючими. Наприклад, в субфреймі «підпорядкування» виділяються наступні характеристики - пристосування (to adapt), пасивне підпорядкування без протесту (to concede), дотримання правил (to comply), підпорядкування тому, у кого є влада (to capitulate, to submit).

Крім того, потрібно зазначити, що інтеграція спостерігається не тільки на рівні субфреймів загального фрейму «згода», але також на рівні їх обов'язкових компонентів, наприклад об'єкта у дієслів визнання істини. Для зазначення особи, якій робиться визнання і самого змісту визнання (для прототипічного дієслова to agree характерно лише останнє) вживається прийменник to, причому ця форма включає орієнтованість на різні ментальні прояви:
She would not acknowledge even to herself that she doubted him [Maugham, с. 68] (спрямованість на себе, так як присутній зворотний займенник).
He admitted to the murder [LDEL, с. 14] (вміст визнання).
I confess to a certain weakness for puddings [CCELD, с. 292] (спрямованість на усвідомлення своїх власних якостей, недоліків).
The criminal confessed to the priest [ALDCE, с. 242] (адресатно).
Інтеграція ментальних просторів також можлива на рівні семантики однієї лексичної одиниці. Як показало дослідження матеріалів, є ряд дієслів згоди, які мають одночасно кілька ознак, іноді взаємовиключні - добровільність / вимушеність, тому їх важко віднести до якогось певного підкласу. Це дієслова to accept, consent, grant.
 
2.2 Засоби вираження згоди в англійській мові
 
Згоду/незгоду можна виразити як прямим, так і непрямим способом. Пряма згода/незгода виходить з буквального змісту речення. Її ілокутивна формула безпосередньо співвідноситься з локуцією висловлення, тобто з пропозиційним змістом висловлення. У прямих висловлюваннях мовленнєвий акт згоди/незгоди виражається експліцитно, тобто пряме висловлення згоди/незгоди може бути виражене засобом перформатива. Прикладом вираження прямої згоди в міжособистісному спілкуванні (діалогічному мовленні) є: She gave a self-deprecating shrug. ‘I agree with you about it being courteous to dress up, Dr. Hughes, but I ran out of time to change’.
Непрямий мовленнєвий акт згоди/незгоди проявляється як роздвоєння між значенням і змістом висловлення, між тим, що виражається, і тим, що мається на увазі. У непрямому висловленні компонент згоди/незгоди міститься в пропозиції. Непрямий мовленнєвий акт згоди/незгоди характеризується імпліцитним засобом вираження самої згоди/незгоди. Крім того, слід звернути увагу на те, що в непрямих мовленнєвих актах згоди/незгоди мовець передає більше інформації, оскільки він розраховує на сукупність знань адресата і на його здатність робити послідовні висновки зі сказаного. Проте в основі сприйняття та розуміння прямих і непрямих мовленнєвих актів згоди/незгоди лежать одні й ті ж самі механізми. Подані нижче приклади демонструють застосування непрямої згоди: ‘Shall we go in,
Webster?’ Dr. Webster smiled grimly. ‘Do I have a choice?’ / ‘There’s a lot of misery in old age.’ ‘Jim being the perfect example,’ Jonathan said dryly 
В нашій роботі засоби вираження згоди ми розподілили на чотири групи залежно від їх функціонально-прагматичного призначення: 
1) Лексема yes.
Лексема yes є найбільш абстрактною реактивною комунікативною одиницею, що маркує згоду, підтвердження, прийняття до відома і т.д. В силу своєї максимальної абстрактності в слабких контекстах вона вживається в комбінації з епістемічними і алетичними мовними актами, а також у поєднанні з ітеративними пропозитивними компонентами. Однак у сильних контекстах, коли ініціальна репліка містить максимальну інформацію і коли не потрібні засоби вираження достовірності, відповідь-речення може бути представлено сингулярним yes. На глибинному рівні повна відповідь буде мати вигляд Yes, I agree.
Сама по собі думка-припущення, виражена оповідальним реченням, не містить маркерів, що вимагають від реактивної особи вираження згоди, проте правила діалогічної комунікації такі, що в умовах консенсусного спілкування висловлена ініціальною особою думка в пресупозиції містить приховану вимогу підтвердження висловленої точки зору.
Walter. Between friends there are no ages, I think.
Louise (tenderly). I like to think that, too.
Walter. Like in a family - you never think how old people are, because you keep growing together.
Louise. Yes. (P. Shaffer "Five finger exercise", с. 124)
У даному прикладі має місце бесіда між персонажами, які симпатизують один одному. Вальтер висловлює думку, що в сім'ї, як правило, не помічають вік людей, так як всі ростуть разом. Це загальноприйнята думка, і тому Луїза висловлює повну згоду з наведеною точкою зору.
Існують, однак, і такі компоненти функціонування сингулярного yes, в ініціальній репліці яких імпліцитно міститься прохання висловити ставлення до висловленої точки зору, думку чи припущення. Як правило, такі ініціальні висловлювання представлено питальним реченням в загальній формі. У ньому вже прогнозується відповідь або напрямок відповіді, і тому в консенсусній комунікації, природно, на таку думку слідує відповідь, що виражає згоду.
"This is called the family acrobatic stunt," said Paula. "He carries me up-stairs. Is not it sweet of him? "
"Yes," said Anson. (F.S. Fitzgerald "The Rich Boy", с. 131)
Як показав аналіз дослідженого матеріалу,
Фото Капча