Загальна теорія держави і права

Об'єкт правовідносин – це те, заради чого вони виникають. Якщо об'єкт права – суспільні відносини, що можуть бути предметом регулювання і вимагають такого регулювання, то об'єкт правовідносин – вужче, конкретніше -- частинка суспільних відносин, елемент (одиниця загального), з приводу якого взаємодіють суб'єкти, те, на що спрямовані суб'єк-тивні юридичні права і обов'язки осіб. Людина не може бути об'єктом правовідносин.

§ 10. Види правовідносин

Види правовідносин за функціями права:  

регулятивні охоронні  

– виникають із фактів правомірної поведінки суб'єкта, тобто такої по-ведінки, яка відповідає нормам права (більшість цивільних, трудо-вих, сімейних та інших правовідно-син). Як правило, вони можливі за наявності норм права та юридично-го факту, а також можуть виникати на основі договору між сторонами - виникають із фактів неправомір-ної поведінки суб'єкта, тобто такої поведінки, яка вимагає певної реа-кції держави (кримінальні, адміні-стративні правовідносини) . Вони пов'язані з виникненням і здійс-ненням юридичної відповідальнос-ті, передбаченої в санкції охорон-ної норми  

Види правовідносин за характером обов'язку: 

активного типу пасивного типу 

обов'язок здійснити певні дії на користь іншої сторони обов'язок утриматися від небажаних для іншої сторони дій 

 

>>>367>>>

Складні правовідносини можуть бути змішаними: тут поєднуються правовідносини паси-вного і активного типу, відносні і абсолютні.

Види правовідносин за ступенем визначеності суб'єктів: 

абсолютні відносні 

визначена лише одна сторона – носій су-б'єктивного права, а всі інші зобов'язані утримуватися від порушення її законних прав та інтересів (відносини власності: то-чно визначений власник, а всі інші зобов'я-зані не заважати йому здійснювати свої права; відносини, пов'язані з реалізацією політичних свобод /свобода слова, зборів, друку/: недопущення державою перешкод їх законному здійсненню; відносини авто-рства та ін.) точно визначені права і обов'язки всіх учасників, як таких, що наділені пра-вом (правомочних), так і право-зобов'язаних (поку-пець і продавець, юрист і клієнт, викладач і студент; будь-яке цивільно-правове зобов'язання, що виникає із договорів, із заподіяння шкоди) 

Види правовідносин за галузями права:

-  конституційно-правові (відносини громадянства);

- адміністративно-правові (відносини, пов'язані зі стягненням і сплатою податків);

–  цивільно-правові (відносини куттівлі-продажу речі або цінних паперів);

– трудові (відносини за трудовим договором) та ін.

 

Види правовідносин за субординацією в правовому регулюванні: 

матеріально-правові процесуально-правові 

– виникають на основі норм ма-теріального пра-ва: адміністрати-вно-правові, ци-вільно-правові, кримінально-правові та ін. - виникають на основі норм процесуального права і похідні від норм матеріального права: адміністратив-но-процесуальні, цивільні процесуальні, криміналь-но-процесуальні та ін. 

 

Процесуально-регулятивні (про-цес укладання договору) Процесуально-охоронні (криміна-льне провадження) – типові право-відносини, пов'язані з реалізацією юридичної відповідальності

 

>>>368>>>

Види правовідносин за суб'єктами:

•  між суб'єктами федерації (у федеративній державі);

•  між громадянами держави;

•  між громадянином і державою;

•  між юридичною особою – суб'єктом приватного права і державним органом;

•  між державними органами;

•  між органом держави і службовими особами, у рамках яких вони зобов'язані виконувати розпорядження керівника даного органу, та ін.

Види правовідносин за кількістю суб'єктів:

•  прості – не поділені на складові частини (як правило, між двома суб'єктами);

•  складні – містять у собі систему самостійних правовідносин (як правило, між трьома і більше суб'єктами).

Види правовідносин за розподілом прав і обов'язків між суб'єктами:

•  односторонні – кожна із сторін має або права, або обов'язки (договір дарування, договір позики);

•  двосторонні – кожна із сторін має як права, так і обов'язки (договір купівлі-продажу).

Види правовідносин за волевиявленням сторін:

•  договірні – виявляється воля як правомочної, так і зобов'язаної сторін. Мають місце го-ловним чином у сфері приватного права (горизонтальні правовідносини);

• управлінські – досить виявлення волі лише правомочної сторони. Мають місце головним чином у сфері публічного права (вертикальні правовідносини).

Останнім часом стали відрізняти комплексні правовідносини–у підприємницькому праві, в яких поєднуються засади публічного і приватного права (горизонтально-вертикальні правовідносини).

Види правовідносин за строком дії:

•  короткочасні;

•  довгочасні.

§11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад

Юридичний факт – це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

 

>>>369>>>

За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі.

Юридичний факт – передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які ре-гулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідно-сини і одержав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фіксуються в гіпоте-зах норм права.

Функції юридичних фактів:

•  функція залучення суб'єкта права до правовідносин;

•  функція породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з наро-дженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстра-ція).

Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юри-дичних фактів.

Юридичні факти класифікуються за різними підставами.

Види юридичних фактів за юридичними наслідками: 

правоутворюючі правозмінюючі правоприпиняючі 

- юридичні факти, з якими норми права по-в'язує виникнення    правовідносин (напри-клад,