Загальна теорія держави і права

4. Справедливості:

а) неупереджено ставиться до дослідження обставин справи, до осіб, що беруть участь у ній, до остаточного рішення;

 

>>>397>>>

б) приймає рішення, яке узгоджується з принципами моралі, загальнолюдськими ціннос-тями, власними моральними переконаннями і моральними переконаннями суспільства в цілому.

§ 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права

Акт застосування норм права (правозастосовний акт) – це індивідуальний правовий акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права (компетентного державного ор-гану або посадової особи), що встановлює (змінює, припиняє) на основі юридичних норм права і обов'язки учасників конкретних правовідносин або міру відповідальності конкрет-них осіб за вчинене ними правопорушення. У встановлених законом випадках він оформ-ляється у вигляді письмового документа (акта-документа).

Правозастосовний акт – вирок, рішення, визначення, висновок тощо (наприклад, нараху-вання пенсіонеру пенсії; вирок суду у конкретній кримінальній справі) – результат вирі-шення юридичної справи і підсумок застосування норм права.

Серед актів застосування норм права слід розрізняти:

- основний акт, в якому виражене рішення юридичної справи в цілому;

- допоміжні акти (проміжні, додаткові, супутні), що оформляються при встановленні фак-тичних обставин справи, у ході судового процесу, на інших стадіях.

Ознаки акта застосування норм права такі.

1.  Приймається на основі нормативно-правового акта і спирається на певну норму права, тобто є законним і обґрунтованим.

2.  Виходить від компетентних органів держави в особі їх посадових осіб і являє собою категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється при-мусовою силою держави.

3. Адресується чітко визначеним суб'єктам, тобто є персоніфікованим, індивідуальним.

4.  Поширює норму права на конкретну юридичну ситуацію (виключається поширення на подібні випадки), вичерпує себе одноразовим застосуванням, тобто розрахований на один раз.

 

>>>398>>>

5.  Має певну, встановлену законом форму документа (наказ, рішення, вирок, розпоря-дження), якщо це письмовий акт (а їх більшість). Містить чітко позначені реквізити: на-зву, підпис, дату. Має сувору структуру: вступну, описову, мотивувальну і результативну частини.

6.  Може бути оскаржений чи опротестований ким-небудь із зацікавлених осіб.

Акт застосування норм права – найпоширеніший вид правових актів. Як і нормативно-правовий акт, він має юридичну силу, носить державно-владний обов'язковий характер.

Одночасно правозастосовний акт відрізняється від нормативно-правового акта за низкою зазначених вище ознак: приймається на основі нормативно-правового акта; персоніфіко-ваний; поширює норму права на конкретний випадок (одноразовий); містить у собі обов'я-зок підкоритися – виконати сформульоване у справі рішення.

Правозастосовний акт, як правило, забезпечує виникнення і розвиток правовідносин у конкретній ситуації. Без таких юридичних фактів не може реалізуватися конкретна право-ва норма.

Як і нормативно-правовий, правозастосовний акт може виходити від тих самих органів і посадових осіб -- Президента, Кабінету Міністрів, міністерств і відомств України, органів місцевого самоврядування. Наприклад, Верховна Рада України встановлює нове почесне звання «Заслужений діяч юстиції» – це нормативно-правовий акт. Через три дні видається Указ Президента України про присвоєння конкретній особі цього звання. Це акт застосу-вання норм права. Він індивідуальний. Та сама правова форма може бути наповнена різ-ним змістом. З зазначених двох форм права – закону і указу – лише закон має норматив-ний характер.

Однак у форму указів Президента України можуть убиратися як нормативно-правові акти, так і індивідуальні розпорядження – залежно від змісту (див. про укази Президента Украї-ни в главі «Державні органи влади України»).

§ 6. Види актів застосування норм права

Види актів застосування норм права класифікуються за різними критеріями.

 

>>>399>>>

За формою зовнішнього вираження:

1) письмовий акт (таких більшість). Письмовий акт може бути, як мінімум, двох видів:

а) окремий документ (вирок суду);

б)  резолюція за матеріалами справи (затвердження прокурором обвинувального виснов-ку);

2) усний акт (виклик понятих);

3)  конклюдентний акт – акт дії (наприклад, застосування працівниками міліції табельної зброї або застосування жестів міліціонером-регулювальником дорожнього руху).

За способом прийняття:

1) колегіальні;

2) одноособові.

За суб'єктами прийняття:

•     акти парламенту;

•     акти глави держави;

•     акти виконавчих органів;

•     рішення загальних судів;

•     акти арбітражу;

•     акти нотаріату;

•     акти прокурорського нагляду;

•     акти місцевих (муніципальних) органів влади;

•     акти керівників підприємств, військових частин тощо;

•     акти уповноважених органів громадських організацій тощо. Акти застосування норм права приймаються практично всіма органами держави.

За юридичною формою:

•   укази;

•   постанови;

•   розпорядження;

•   накази;

•     ухвали (суду та ін.);

•     протести, подання, розпорядження, вироки, рішення.

За функціями у правовому регулюванні (або функціями права):

1)  регулятивні -- офіційно підтверджують або визначають права та обов'язки сторін, ви-кладені в диспозиції регулятивних норм (наприклад, свідоцтво про реєстрацію шлюбу);

2) охоронні – встановлюють міру юридичної відповідальності відповідно до санкції охо-ронних норм (наприклад, квитанція про сплату штрафу).

 

>>>400>>>

За галузевою належністю:

1) кримінально-правові;

2) адміністративно-правові;

3)  цивільно-правові та ін. (крім процесуальних). За юридичними наслідками:

1) правовстановлюючі (про призначення директора, про присвоєння