Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
402
Мова:
Українська
більшою ефек-тивністю досягають своєї мети лише в тісному взаємозв'язку один з одним. Дозволяння особі певної поведінки буде реальним за наявності обов'язку в інших осіб задовольнити потреби, що виникли у цьому зв'язку в правомочної особи.
Трьом способам правового регулювання (дозволянню, зобов'язуванню, забороні) відпові-дають три різновиди норм права: такий, що дозволяє (надає правомочностей); такий, що зобов'язує; такий, що забороняє, а також три форми реалізації права: використання, вико-нання, додержання.
>>>497>>>
На схемі це виглядає так:
Способи правового регулювання
Дозволяння Зобов'язування (ве-ління) Заборона
Види норм за характером розпоряджень
Дозвільні (такі, що наділяють правом) норми Зобов'язувальні норми Заборонні норми
Форми реалізації права
Використання Виконання Додержання
Крім способів правового регулювання виділяють його типи (режими).
Тип правового регулювання – це особливий порядок правового регулювання, що виража-ється у певному поєднанні способів (дозволянь і заборон) і створює стан більшого чи ме-ншого сприяння для задоволення інтересів суб'єкта права. Тип правового регулювання встановлює тип правового режиму. Нагадаємо, що розрізняють два типи правового регу-лювання:
загальнодозвільний спеціально-дозвільний
– тип правового регулювання, що ґрунтується на загальному дозво-лянні, у рамках якого закон встано-влює заборони на здійснення конк-ретних дій. Сутність загальнодозві-льного режиму виражається прин-ципом: «дозволено все, крім прямо забороненого законом». За цим типом регулювання створюються цивільні, трудові, сімейні, – тип правового регулювання, що ґрунтується на загальній забороні, у рамках якої закон встановлює конкретні дозволи. Сутність спеці-ально-дозвільного режиму виража-ється принципом: «заборонено все, крім прямо дозволеного законом». За цим типом регулювання встано-влюються правові статуси та фун-кції посадових осіб, держав-
>>>498>>>
житлові та інші правовідносини (наприклад, особа має право укла-дати будь-як угоди, за винятком тих заборон, що передбачені в законі) них службовців, міністрів, проку-рорів, суддів, мерів міст та ін. (на-приклад, суд у вже вирішеній кри-мінальній справі має право знову повернутися до неї лише у випад-ках, прямо передбачених у законі)
§ 4. Механізм правового регулювання
Відмітна риса правового регулювання полягає в тому, що воно має специфічний механізм. Поняття механізму правового регулювання використовується в теорії для розкриття взає-модії різних елементів правової системи, за допомогою яких здійснюється регулятивний вплив на суспільні відносини з метою їх впорядкування.
Механізм правового регулювання – це узята в єдності система правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспіль-них відносин, задовольняються інтереси суб'єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок («належне» у праві стає «сущим»).
Основні ознаки (риси) механізму правового регулювання такі:
1. Є складовою частиною механізму соціального регулювання. Його правова діяльність супроводжується політичним, економічним, етичним та іншим видами механізму соціаль-ного регулювання, переплітається з ними.
2. Будучи категорією широкою за обсягом, збирає воєдино всі явища правової дійсності:
– засоби (норми права, суб'єктивні права і юридичні обов'язки, рішення судів тощо, об'єк-тивовані в правових актах);
– способи (дозволяння, зобов'язування, заборона);
– форми (використання, виконання, додержання, застосування).
3. Становить систему правових засобів, способів, форм, що перебувають у взаємозв 'язку і взаємодії. Кожна частина механізму правового регулювання знаходиться на своєму місці (як годинний механізм), виконує специфічні функції. Якість виконуваних ними функцій впливає на роботу інших частин і результат функціонування механізму в цілому.
ш
>>>499>>>
4. Є динамічною частиною правової системи суспільства. Його рух виражається в стадіях, яким відповідають свої механізми дії. Як і правова система суспільства, механізм право-вого регулювання являє собою цілісність правової дійсності, визначається закономірнос-тями еволюції суспільства, рівнем розвиненості економіки, культури. Його призначення полягає в приведенні в дію необхідних елементів правової системи, забезпеченні їх «робо-ти». Від механізму залежать ефективність правового регулювання, відповідність поведін-ки учасників суспільних відносин розпорядженням юридичних норм, їх рух до задоволен-ня своїх інтересів.
5. Результатом його діяльності є встановлення правопорядку в суспільстві.
§ 5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
Механізм правового регулювання складають елементи, обов'язкові на окремих його стаді-ях:
1) принципи права, норми права, нетипові правові розпорядження (спеціалізовані норми права), об'єктивовані в нормативно-правових актах;
2) правовідносини, суб'єктивні юридичні права і обов'язки в їх індивідуалізації (конкрети-зації);
3) акти безпосередньої реалізації прав і обов'язків;
4) акти застосування норм права.
Кожний елемент виконує специфічну роль у регулюванні діяльності суб'єктів і суспільних відносин, що виникають на їх основі.
Розглянемо коротко кожний з елементів.
1. Норма права в механізмі правового регулювання.
Норма права – це споконвічний елемент і нормативна основа механізму правового регу-лювання.
Норма права являє собою загальне обов'язкове правило (модель) поведінки, яке встанов-лює для суб'єкта як можливий варіант поведінки – суб'єктивні юридичні права, так і необ-хідний варіант поведінки – суб'єктивні юридичні обов'язки.
Специфічне завдання норми права в механізмі правового регулювання полягає в тому, щоб:
>>>500>>>
а) визначити загальне коло людей, на які вона поширює свою Дію;
б) встановити зміст суспільних відносин (зміст поведінки суб'єкта), а також об'єкти пра-вовідносин;
в) визначити обставини, в яких особа повинна керуватися даним правилом поведінки;
г) розкрити саме правило поведінки вказівкою на права і обов'язки учасників