Загальна теорія держави і права

§ 6. Стадії механізму правового регулювання

Використання у певному порядку тих чи інших елементів механізму характеризує процес правового регулювання. Він може бути простим і складним.

Простий процес правового регулювання припускає використання лише одного державно-владного акта – нормативно-правового. Індивідуалізацію прав і обов'язків здійснюють са-мі суб'єкти, до яких цей акт звернений.

Складний процес правового регулювання припускає наявність двох актів державно-владного характеру, один із яких – нормативно-правовий, а інший – акт застосування норм права (індивідуальний акт). Його стадії залежать від правової поведінки суб'єкта – правомірної чи неправомірної.

Розглянемо складний процес правового регулювання.

1. Перша стадія механізму правового регулювання – стадія загальної дії правових норм. На цій стадії відбуваються визначення змісту і формулювання меж поведінки суб'єкта, умов виникнення прав, обов'язків, повноважень, відповідальності і т.д. (вступає в дію ме-ханізм правотворчості).

Наприклад, дія цього механізму у пенсійних справах можли-І ва лише за наявності норми права, об'єктивованій у законі про

 

>>>504>>>

пенсії. Однак, як загальне правило, дана норма не вирішує питання про те, кому саме буде нарахована пенсія. Для цього потрібні додаткові юридичні дії, здійснювані на другій ста-дії.

2. Друга стадія механізму правового регулювання пов'язана з виникненням конкретних суб'єктивних прав і обов'язків, тобто з виникненням правовідносин. Необхідною умовою цієї стадії виступає юридичний факт (система фактів), з яким норми права пов'язують на-стання юридичних наслідків (вступає в дію механізм реалізації норм права).

Дія механізму у пенсійних справах починається після звернення громадянина С. до уста-нови соціального забезпечення і винесення рішення про призначення йому пенсії на осно-ві загальної юридичної норми.

Винесення індивідуального розпорядження про призначення пенсії означає індивідуаліза-цію загальних правил стосовно конкретної особи. За допомогою індивідуально-правового акта за учасниками відносин, що регулюються, закріплюється відповідне суб'єктивне юридичне право і суб'єктивний юридичний обов'язок.

Після ухвалення рішення про призначення пенсії громадянину С. (індивідуально-правовий акт) він стає носієм суб'єктивного права на одержання пенсії, а орган соціального забезпе-чення набуває суб'єктивного обов'язку нарахувати і виплачувати йому пенсію (правовід-носини). З наведеного випливає, що реалізацією суб'єктивного юридичного права грома-дянина на пенсію є її одержання, а реалізацією суб'єктивного юридичного обов'язку орга-ну соціального забезпечення – видача пенсії.

У разі правомірної поведінки суб'єктів правове регулювання вичерпує себе механізмом реалізації норм права.

3. Третя стадія механізму правового регулювання – застосування санкцій правової норми – виникає у випадках неправомірної поведінки суб'єкта. Правовою підставою цієї стадії є правопорушення, а також норми права, що встановлюють санкції за вчинені правопору-шення і визначають порядок застосування відповідальності. Державні органи і посадові особи реалізують свою компетенцію через розслідування обставин вчинення правопору-шення, встановлення і покарання винних, а інша сторона – правопорушники – зазнає втрат державно-владного характеру за вчинені правопорушення (вступає в дію механізм покла-дання юридичної відповідальності).

 

>>>505>>>

Зобразимо основне із сказаного у вигляді схеми трьох стадій механізму правового регу-лювання:

1. Механізм правотворчості

Основним елементом цієї стадії є норма права, що виступає як «рег-ламентатор» суспільних відносин. Регулятивні (дозвільні, зобов'язува-льні, заборонні), охоронні та спеці-алізовані норми – складові елемен-ти нормативної основи правового регулювання – це стадія існування права поза правовідносин, стадія розробки юридичних норм, встановлення моделі поведінки, правового стату-су осіб, установ, органів держави 

2. Механізм реалізації суб'єктивних прав і суб'єктивних юридичних обов'язків

Основними елементами цієї стадії є правовідносини, акт безпосередньої реалізації прав і обов'язків (додер-жання заборон, виконання обов'яз-ків, використання прав), акт опосе-редкованої реалізації прав і обов'я-зків (застосування права). Право-відносини виступають як «конкре-тизатор» загальних вимог юридич-них норм стосовно конкретних су-б'єктів, а акт реалізації суб'єктив-них юридичних прав і суб'єктивних юридичних обов'язків – як «реалі-затор» конкретних розпоряджень правових норм стосовно конкрет-них суб'єктів – це стадія переходу від загальних дозволів правових норм до конкре-тної моделі поведінки конкретних суб'єктів. Виражається у здійсненні дій, що дозволяються, і в утриму-ванні від заборонених дій (актив-ний і пасивний варіанти правомір-ної поведінки). Це активна сторона правового регулювання, при якій можливі два процеси реалізації суб'єктивних юридичних прав і суб'єктивних юридичних обов'яз-ків: 1) вступ у правовідносини за бажанням і волею їх учасників (укладення договору) – простий; 2) вступ у правовідносини на основі правозастосу-вального акта, нерід-ко поза волею та бажання учасни-ків (рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолі-тніх дітей) – складний 

3. Механізм покладання юридичної відповідальності (чи державного примусу)

Основними елементами цієї стадії є акти застосування норм права, що встановлюють юридичну відпові-дальність конкретної особи за кон-кретне правопорушення. Це охо-ронні пра-возастосовні акти. Реалі-затором примусу до конкретних суб'єктів на підставі санкцій право-вих норм виступає держава в особі уповноважених органів - це стадія реалізації конкретних заходів юридичної відповідальнос-ті, що застосовуються у разі здійс-нення протиправної поведінки. Вона настає за таких правових під-став: фактична підстава (правопо-рушення), нормативна підстава (норма права, що встановлює санк-цію за вчинене правопорушення), процесуальна підстава (покладання юридичної відповідальності, її вид і міра) 

 

>>>506>>>

Стадії механізму правового регулювання (варіант