Загальна теорія держави і права

Юридичним результатом контрольно-наглядової діяльності є контрольно-правовий акт (рішення, постанова, подання, застереження, ухвала, повідомлення та ін.), який містить розпорядження констатуючого порядку, тобто встановлені внаслідок перевірки позитивні моменти, а поряд з ними правоохоронні розпорядження про усунення виявлених правопо-рушень.

Стадії контрольно-наглядової діяльності (наприклад, прокурорського нагляду, судового і арбітражного контролю, державного контролю інспекцій): організаційно-підготовча; встановлення фактичних обставин справи та їх аналіз; вироблення і ухвалення рішення у справі; перевірка виконання рішення.

Установча діяльність – це правова форма діяльності держави, яка виражається в реалізації на основі норм матеріального права повноважень на формування, перетворення або скасу-вання органів держави, їх структурних підрозділів, посад.

Безпосереднє призначення установчої діяльності – кадрове забезпечення всіх ланок дер-жавної влади і управління. Визначальною стадією установчої діяльності є виборчий про-цес, який полягає у реалізації виборчих прав громадян на формування представницьких органів держави і вищих посад.

До неправових форм діяльності держави відносять насамперед суто організаційну роботу, яка не потребує суворого юридичного оформлення, не пов'язана зі здійсненням юридичне значущих дій, що спричиняють правові наслідки, наприклад, культурно-масова, технічно-виконавча, організаційно-економічна, збройний захист країни. Однак це не означає, що організаційна діяльність ніяк не регулюється правом. Вона е підзаконною, здійснюється в рамках чинного законодавства і у межах компетенції того чи іншого органу. Правом тут регулюється лише загальна процедура здійснення дій. Здійснення організаційних дій – це повсякденні і різноманітні прояви управлінської діяльності, позбавлені юридичної оболо-нки.

 

>>>510>>>

§ 8. Юридична техніка

Правова форма діяльності безпосередньо пов'язана з необхідністю використання різних методів і способів юридичної техніки.

Юридична техніка – це система засобів, правил і прийомів підготовки компетентними ор-ганами юридичних актів.

Розрізняють юридичну техніку в правотворчості та правоза-стосовній діяльності.

Юридична техніка в правотворчості охоплює нормативні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні законів і підзаконних актів), а в правозастосовній діяльності – індивідуальні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні судових актів, договорів).

Для забезпечення верховенства закону і його ефективної дії необхідний високий рівень законодавчої техніки.

Юридична техніка в правотворчості містить у собі методики роботи над текстами норма-тивно-правових актів, прийоми найдосконалішого викладу думки законодавця (інших су-б'єктів правотворчості) у статтях нормативно-правових актів, вибір найдоцільнішої струк-тури кожного з них, термінології і мови, способи оформлення змін, доповнень, повного або часткового скасування, об'єднання нормативно-правових актів тощо. Вона забезпечує юридичну досконалість нормативних документів.

Істотне значення має зведення до мінімуму кількості нормативних актів з одного й того ж питання, а також наявність спеціальних правових засобів, що забезпечують додержання нормативно-правового акта (організаційні заходи, заходи заохочення, контролю та ін.).

Найзагальнішими прийомами і правилами юридичної техніки є:

1) юридична термінологія;

2) юридичні конструкції;

3) форма нормативного акта, прийоми і правила викладу його змісту.

Юридична термінологія – це система юридичних термінів, тобто словесних позначень по-нять, що використовуються при викладі змісту закону, іншого нормативного акта.

Вона припускає так звану термінологічну уніфікацію: однозначність, загальновизнаність, стабільність і доступність термі-

 

>>>511>>>

нів, визначеність І чіткість у викладі нормативно-правового матеріалу, які виключають різне розуміння думки законодавця.

Однозначність – уживання терміна в даному законі в тому самому значенні.

Загальновизнаність – уживання термінів відомих, а не вигаданих законодавцем для даного закону.

Стабільність – усталеність термінології, а не зміна її з прийняттям кожного нового закону.

Доступність – простота і адекватність терміна змісту норм права.

Розрізняють три види термінів у текстах законів:

загальновживані спеціально-технічні спеціально-юридичні 

– терміни в загально-прийнятому значенні, наприклад, будинок, документ, будівля, природа, довкілля та ін. - терміни, що мають значення у галузі спе-ціальних знань – техні-ки, медицини, економі-ки, соціології, біології, наприклад, депозит, безробітний, страйк – терміни, що мають особливе юридичне значення, яким вира-жається своєрідність того чи іншого право-вого поняття, напри-клад, застава,  воло-діння, переведення боргу, колективний договір 

Для єдності юридичної термінології необхідно, щоб при позначенні в нормативному текс-ті певного поняття послідовно вживався один і той же термін, а при позначенні різних, та-ких, що не збігаються між собою, понять використовувалися різні терміни. Прийняті за-кони повинні термінологічне стикуватися між собою і містити бездоганні дефініції, єдині, наскрізні для всієї галузі законодавства. Понятійний апарат усіх галузей права повинен мати «модельні» терміни і визначення, що виражають найзагальніші і водночас найістот-ніші ознаки предмета або явища. Поняття можуть набувати подальшого розвитку в галу-зевих нормативних актах, однак уточнене визначення все одно має спиратися на основну (базову) дефініцію. Неточність у застосу-

 

>>>512>>>

ванні терміна може спричинити неправильне розуміння правової норми[4].

Юридичні конструкції --це стійкі побудови нормативного матеріалу за особливими типа-ми зв'язків його елементів, їх типовими схемами, моделями, в які втілюється «юридичний матеріал». Тобто юридичні конструкції – це чіткі, відпрацьовані наукою і законодавчою діяльністю, перевірені практикою типові схеми правовідносин. Особливі юридичні конс-трукції дозволяють включати в дію – залежно від обставин – різні юридичні норми. Від-працьованість конструкцій – показник досконалості законодавства. Такими юридичними конструкціями є «кримінальна недоторканність», «необхідна оборона», «суб'єктивні пра-ва» та ін.

Приклад юридичних конструкцій: громадянин К., який перебігав вулицю, був збитий ав-томашиною