Загальна теорія держави і права

3. Мають вищий рівень абстрагова-ності від регульованих відносин, звільнені від конкретики та подро-биць 3. Являють собою модель (зразок, мірило, еталон) регульованих сус-пільних відносин, фіксують типові конкретні соціальні процеси, пове-дінку людини 

4. Виступають як загальне мірило поведінки, не вказуючи права та обов'язки 4. Виступають як загальне мірило поведінки, вказуючи права та обо-в'язки 

 

>>>222>>>

 

5. Є позитивним зобов'язанням і як таке набувають якостей особливого рівня права, що постає над рівнем норм, визначають їх ціннісну орієн-тацію (спрямованість) 5. Перебувають під принципами, під їх ціннісною орієнтацією при володінні конкретною функціона-льною спрямованістю (регулятив-ною та охоронною) 

6. Не мають способів регулювання, їх провідним елементом є пови-нність (те, що повинно бути), яка безпосередньо відображає існуючу в конкретному суспільстві систему цінностей та обґрунтовується нею 6. Притаманна їм повинність відо-бражує існуючу в суспільстві сис-тему цінностей не безпосередньо, а опосередковано через способи ре-гулювання: дозволяння, обоє 'язки та заборони 

7. Виступають відправним началом при вирішенні конкретних юридич-них справ, особливо при застосу-ванні аналогії закону у разі наявно-сті прогалин у законодавстві. 7. Виступають юридичною осно-вою при вирішенні конкретних справ разом із принципами, у разі їх (норм) відсутності чи неповноти можуть бути заповнені лише прин-ципами права. 

Усі принципи права можна поділити на:

загальносоціальні

спеціально-соціальні (юридичні)

Загальносоціальні принципи права: економічні; соціальні; політичні; ідеологічні, мораль-но-духовні та ін.

Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права: •   Загальні – своєрідна система коор-динат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї правової системи. Належать до всіх галузей права.

• Галузеві – своєрідна система координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі.

 

>>>223>>>

Властиві конкретній галузі права (наприклад, принцип рівності сторін у майнових відно-синах – у цивільному праві; рівності держав, поважання державного суверенітету, невтру-чання у внутрішні справи держави та ін. – у міжнародному публічному праві).

•   Міжгалузеві – своєрідна система координат, у рамках якої розвиваються кілька відпові-дних галузей права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цих галузей. Вла-стиві кільком спорідненим галузям права (наприклад, принципи гласності та змагальності сторін судового розгляду – в кримінально-процесуальному та цивільному процесуальному праві; принципи недоторканності власності, свободи економічної діяльності, свободи укладати договір, необхідності конкуренції та заборони монополізації – у підприємниць-кому та бан-ківському праві).

Принципи права мають історичний характер. Вони є плодом багатовікового розвитку людства, результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, втілен-ня їхніх демократичної та гуманістичної традицій.

Призначення принципів права:

– здійснювати узагальнене закріплення засад суспільного ладу;

–  забезпечувати однотипне формулювання норм права;

– забезпечувати їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу.

Незважаючи на багатоманітність типів (сімей) правових систем світу (романо-германська, англо-американська, змішана, релігійно-традиційна) та різний їх підхід до проблеми принципів права (в одних склалося поняття «загальних принципів права», у інших – ні), усі вони в демократичних суспільствах спираються на загальну основу принципів права. Принципи права згодом набули універсального значення, оформилися в галузі основних прав людини, одержали закріплення на міжнародному рівні. Так, у Договорі про створен-ня Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) загальні принципи, характерні для права держав – членів Співтовариства, розглядаються як складова частина права ЄЕС, а їх порушення – як підстава для скасування в судовому порядку актів Співтовариства. Сього-дні

 

>>>224>>>

принципи права є актуальними насамперед у зв'язку із завданням забезпечення прав лю-дини.

Дати вичерпний перелік загальних принципів права важко, тому що вони не мають доста-тньої чіткості та стабільності змісту. Одне є безсумнівним – в них втілюються загально-людські цінності.

Загальні принципи права:

1.  Принцип свободи означає, що право виступає як міра свободи – політичної, економіч-ної, ідеологічної. Принцип свободи реалізується через надання свободи вибору суспільно-го ладу та форми правління, забезпечення захисту прав людини та задоволення основних потреб її життя, формування органів державної влади шляхом народного волевиявлення, створення умов для утвердження в суспільстві норм гуманістичної моралі, користування різними соціальними послугами держави та приватних осіб та ін.

2. Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як мора-льно-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Принцип справедливості містить у собі вимогу відпо-відності між практичною роллю різних індивідів (соціальних груп) у житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між їхніми правами та обов'язками, злочином і покаранням, заслугами людей та їхнім суспільним визнанням. Принцип справедливості є важливим при вирішенні конкретних юридичних справ (приміром, при визначенні міри криміналь-ного покарання). Він конкретизується у принципі рівності.

3.  Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рівність прав та обов'язків, неза-лежно від національної, релігійної та іншої належності, службового та іншого становища, рівну відповідальність перед законом, рівний захист у суді.

Важливими складовими елементами принципу рівності є: – єдність (взаємозв'язок) прав і обов'язків, тому що говорити про реальність будь-якого права можна лише за наявності відповідного йому юридичного