Загальна теорія держави і права

- взаємна відповідальність держави та особи, тому що вони пов'язані взаємними правами та обов'язками.

4.  Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у

 

>>>225>>>

формуванні та функціонуванні правової системи природних не-відчужуваних прав люди-ни. Це – право на життя, здоров'я, особисту свободу та безпеку, право на охорону своєї честі та репутації, недоторканність особи та ін.; створення всіх умов, необхідних для нор-мального існування та розвитку особи.

5.  Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство вира-жають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпо-середню та представницьку демократію.

6.  Принцип законності виражається у вимогах:

а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному (між ними має бути ієрархічна субординація залежно від юридичної сили);

б) суворого додержання та виконання юридичних норм, правових приписів усіма суб'єк-тами – громадянами, їх громадськими та некомерційними організаціями, посадовими осо-бами, державними органами. Передбачає також недопустимість зловживання суб'єктив-ним правом (див. § «Зловживання правом»);

в) невідворотної відповідальності за вину громадян і посадових осіб.

Серед основних принципів права деякі вчені називають правові презумпції та аксіоми (про презумпції див. у § «Презумпції»).

Принципи права слугують загальними орієнтирами у право-творчості та правозастосуван-ні.

§ 9. Функції права

Функції права – основні напрямки правового впливу на суспільні відносини з метою їх-нього упорядкування.

Термін «функціонування права» означає дію права в житті суспільства, втілення його фу-нкцій в суспільних відносинах.

Функції права можна класифікувати у такий спосіб:

Загальносоціальні Спсціально-соціальні (юридичні) 

 

Загальносоціальні 

інформаційна орієнтаційна виховна 

інформування грома-дян, тобто до- – орієнтування грома-дян на позитивні – загальноправовий вплив на духовну сфе- 

 

>>>226>>>

 

ведення до відома адре-сата, про напрямки регу-лювання суспільних від-носин, про їхні права, обов'язки та відповідаль-ність правові настанови, які     пропонують оці-нку права та готовність діяти відповідно до його норм ру, виховання поважання права 

(правова інформація) (правомірна поведінка) (правове навчання) 

Спеціально-соціальні (юридичні)  

Регулятивна Охоронна  

- функція упорядкуван-ня суспільних відносин, визначення лінії пове-дінки людей, наділення їх певними правами та обов'язками - функція встановлення та гарантування держа-вою заходів юридичного захисту та юридичної відповідальності, порядку їх покладання та ви-конання, яка має на меті витиснення шкідливих для суспільства відносин та охорону позитивних  

 

Регулятивна функція права може бути поділена на статичну та динамічну:

Регулятивна статична Регулятивна динамічна 

- функція упорядкування суспіль-них відносин шляхом закріплення основних прав і свобод особи, ком-петенції державних органів і поса-дових осіб (наприклад, фіксування правомочностей власника щодо володіння, користування та розпо-рядження) - функція забезпечення активної поведінки суб'єктів права (напри-клад, покладання обов'язку сплачу-вати податки, відбувати військову повинність) 

Здійснюється за допомогою дозві-льних (таких, що надають правомо-чності) та заборонних норм, які спричиняють правовідносини паси-вного типу Здійснюється за допомогою зобо-в 'язуючих норм, які спричиняють правовідносини активного типу 

 

>>>227>>>

 

 

Охоронна функція виражається у такому: 

1) 2)

3) визначення заборон на вчинення протиправних ді-янь; 

 

 

встановлення юридичних санкцій за вчинення таких діянь; 

 

безпосереднє застосування юридичних санкцій до особи, яка вчинила правопорушення.

Охоронний вплив права здійснюється за допомогою спеціальних охоронних норм, а також регулятивних норм, спрямованих на охорону суб'єктивних прав. 

§ 10. Цінність права

Під цінністю права розуміється його спроможність служити метою і засобом задоволення науково обгрунтованих, соціальне справедливих загальнолюдських потреб та інтересів громадян та їх об'єднань. Цінності в праві слід сприймати як шкалу виміру самого права. Цінність у праві – це те сутнісне, що дозволяє праву залишатися самим собою.

Визначення юридичних цінностей – предмет юридичної аксіології[6].

Можна виділити основні прояви цінності права.

1. Соціальна цінність права полягає у тому, що воно, втілюючи загальну, групову та інди-відуальну волю (інтерес) учасників суспільних відносин, сприяє розвитку тих відносин, у яких зацікавлені як окремі індивіди, так і суспільство в цілому. Воно вносить стабільність і порядок у ці відносини. У суспільстві, в умовах цивілізації, немає такої іншої системи соціальних норм, яка змогла б забезпечити доцільне регулювання економічних, державно-політичних, організаційних та інших відносин, реалізую-чи при цьому демократичні, ду-ховні та моральні цінності. Забез-

 

>>>228>>>

печуючи простір для упорядкованої свободи і активності, право служить чинником соціа-льного прогресу. Його роль особливо зростає в умовах краху тоталітарних режимів, роз-витку демократії.

2. Інструментальна цінність права – один із проявів його загаль-носоціальної цінності – полягає у тому, що право є регулятором суспільних відносин, інструментом для вирішен-ня різних завдань, у тому числі для забезпечення функціонування інших соціальних інсти-тутів (держави, соціального керування, моралі та ін.) та інших соціальних благ. Як інстру-мент право використовується різними суб'єктами соціального життя – державою, церк-вою, громадськими об'єднаннями, комерційними організаціями, громадянами. У цивілізо-ваному суспільстві саме право є одним із головних інструментів, здатних забезпечити ор-ганізованість і нормальну життєдіяльність, соціальний мир, злагоду, зняття соціальної на-пруженості.

3.