Загальна теорія держави і права

Економіка впливає на право або безпосередньо, або опосередкованим шляхом – через державу, політику, правосвідомість та ін. Безпосередній вплив економіки на право прояв-ляється в праві держави розпоряджатися засобами виробництва, які знаходяться в її влас-ності. Найтиповішим є опосередкований вплив економіки на право. Це виявляється у ви-значенні державою розміру податків, мінімуму заробітної плати, строку відпустки, вста-новлення правил екологічної і технічної безпеки та ін.

 

>>>234>>>

Зворотний вплив права на економіку відбувається у три основні способи:

-  право закріплює сформовані економічні відносини, гарантує їх стабільність (право як закріплювач);

– право стимулює створення і розвиток нових економічних відносин, якщо для цього є відповідні умови (право як стимулятор);

- право підтримує і охороняє існуючі економічні відносини, особливо такі, що знов вини-кли (право як охоронець).

Розглянемо кожний із зазначених способів.

1.  Необхідність правової форми регулювання певних економічних відносин об'єктивно породжується економічними потребами суспільства. Виступаючи як закріплювач сформо-ваних реальних відносин в економіці (напр., визначення учасників ринкових відносин за допомогою реєстраційної діяльності компетентних органів держави), право забезпечує їх-ню стабільність. Право відповідає матеріальним умовам життя, обумовлене ними, фіксує їх. Воно не може бути вище ніж рівень економічного розвитку суспільства. Приміром, не можна вимагати, щоб в Україні були встановлені такі самі норми права, як у США, про забезпечення старості, про допомогу по безробіттю тощо, оскільки, не маючи під собою реальної економічної підстави, вони не будуть виконані.

2.  В умовах трансформації економічної системи суспільства право може виступати як пе-вний стимулятор розвитку цих відносин. Право не може насаджувати ринкові відносини, але може сприяти їхньому розвитку. Воно здатне зняти перепони на шляху до ринку, створити додаткові економічні стимули, закріпити економічні основи ринкової динаміки, визначити коло суб'єктів ринкових відносин та ін. В Україні право стимулювало забезпе-чення економічної свободи, розвиток права приватної власності, затвердження рівноправ-ності форм власності, захист бізнесу від надмірного регулюючого впливу держави, запобі-гання забрудненню довкілля та ін. Проте нові, більш розвинуті за своїм наповненням ви-робничі відносини, не можуть з'явитися раніш, ніж будуть підготовлені необхідні матеріа-льні передумови.

3.  Право впливає на економіку, виступаючи як охоронець існуючих економічних відно-син. Це виражається в забороні законом порочних засобів ведення господарства та комер-ції; застосуванні санкцій при зловживанні рекламою, товарними знаками тощо (антимо-нопольне законодавство). Це проявляється в

 

>>>235>>>

регламентації порядку вирішення ринкових справ і спорів про право; відновленні поруше-ного становища, відшкодуванні шкоди; встановленні юридичної відповідальності, насам-перед матеріальної – із волі потерпілої сторони (а не за вказівкою зверху).

Отже, визначаючись економікою, право справляє зворотний вплив на економіку – або сприяє розвитку економіки, прискорює її, або гальмує поступальний рух уперед. Гальму-вання відбувається в тому разі, коли економічні вимоги в праві відбиваються в перекруче-ному вигляді. Радянське законодавство, на жаль, протягом кількох десятиліть установлю-вало такі методи правового регулювання і закріплювало таку структуру управління на-родним господарством, що перешкоджали розвитку ринкових відносин, підривали еконо-мічні стимули трудової діяльності. Та й у сучасній Україні право нерідко ставить бар'єри на шляху економічного розвитку (приміром, у податковій сфері, конфлікти в котрій часто приводять людей до арбітражного суду).

Яким є співвідношення права і політики ?

Політика – це система відносин між людьми та їх об'єднаннями з приводу влади, держави, демократії. Боротьба за владу та її утримання, участь у справах держави, формування і функціонування інститутів демократії – це сфера політики.

Політика з'явилася разом із державою. Інші суб'єкти політичної системи (партії, громадсь-кі об'єднання тощо) формувалися поступово, набуваючи навички впливу на розробку і здійснення політики. Політика може проводитися в різних територіальних рамках – дер-жави, регіону, області, міста, району тощо. Ми розглядаємо політику держави, яка (полі-тика) може бути визначена як стратегічний курс держави (має три види діяльності: виро-бітку курсу політики, вибір цього курсу, реалізація вибраного курсу). Вироблення курсу політики, як правило, – прерогатива політичних партій. Виборці, що голосують на вибо-рах за програму тієї чи іншої партії, вибирають курс політики держави. Реалізація вибра-ного курсу політики здійснюється через механізм держави урядом, сформованим партією (або блоком партій), яка перемогла на виборах. Держава відповідальна за реалізацію полі-тичного курсу, який повинен відповідати інтересам суспільства.

Політика і право тісно взаємозалежні. Процес прийняття закону (законодавчий процес) також є політичним за своїм характером. Принципи справедливості та свободи, закладені в праві, здійснюються соціальними групами, класами, народами (нація- 

>>>236>>>

ми), а процес їх реалізації в будь-якому випадку набуває політичного характеру. Напри-клад, політичний характер має рішення населення Криму про самовизначення у формі Ав-тономної Республіки в складі України або прийняття нової Конституції Автономної Рес-публіки Крим у 1998 р. Якщо принципи справедливості та свободи вірно відбиваються в політиці і згодом одержують законодавче закріплення, можна сказати, що політика відпо-відає праву. Якщо політика спотворює принципи справедливості та свободи, то відповід-ною праву вона не стає й існує у формі довільного законодавства. Актуально звучать нині слова Іммануїла Канта: «... усій політиці слід преклонити коліна перед правом...».

Право залежить від політики:

• будь-які інтереси людей