Акцентуація непохідних іменників у бойківських говірках

Іменники Р. 3 а. т. жіночого роду поділяються на два акцентні підтипи:

підтип Р. 3 а. т. А – у відмінкових формах однини наголос на флексії, крім форми знахідного відмінка; у відмінкових формах множини наголос на корені: одн. голо\ва – голо\ви – голо\в'і – \голову – голо\во8 – 8 голо\в'і, мн. \голови – \голов'і8 – \головам – \голови – \головами – на \головах;

підтип Р. 3 а. т. Б – у відмінкових формах однини наголос на корені, крім форм родового і місцевого відмінків; у відмінкових формах множини наголос на корені: н'іч, п'іч, ст\руна, т'ін'. Зауважимо, що в іменнику н'іч наголос у формах знахідного відмінка однини, місцевого відмінка однини та множини переноситься на прийменник, пор. : \на н'іч, \по ночах, \по ночи.

Іменники Р. 3 а. т. чол. р. поділяються на шість акцентних підтипів:

підтип Р. 3 а. т. А – у відмінкових формах однини наголос на флексії, крім форми називного відмінка (назви істот) та форм називного і знахідного відмінків (назви неістот) ; у відмінкових формах множини наголос на флексії: бик, бич, б'іб, боршч, в'ерх 'ліс' (наголос хитається у формах називного, знахідного відмінків множини, пор. : \в'ерхи і в'ер\хи), в'іл, гр'іх, д'ак, дах, дв'ір, джм'іл', дошч, к'іў 'палка';

підтип Р. 3 а. т. Б – у відмінкових формах однини наголос на флексії, крім форм називного, знахідного відмінків; у відмінкових формах множини наголос на корені: в'і\ниц', йа\зик, к'і\нец', к'ін', к'іт, корч;

підтип Р. 3 а. т. В – у відмінкових формах однини наголос на корені, крім форми місцевого відмінка; у відмінкових формах множини наголос на флексії: гн'ій, дим, л'іс, лух, р'ід (наголос хитається у формі місцевого відмінка однини, релевантною ознакою при цьому є флексія, пор. : на ро\ду і ў \род'і), сн'іх;

підтип Р. 3 а. т. Г – у відмінкових формах однини наголос на корені, крім форм родового та давального відмінків, у формі орудного відмінка наголос хитається; у відмінкових формах множини наголос на флексії: горб 'гора';

підтип Р. 3 а. т. Д – у відмінкових формах однини наголос на корені, крім форм орудного та місцевого відмінків: см'іх (наголос хитається у формі родового відмінка однини, пор. : с\м'іху і см'і\ху), іменник sg. t. ўстид;

підтип Р. 3 а. т. Е – у відмінкових формах однини наголос на корені, крім форм давального, орудного та місцевого відмінків; у відмінкових формах множини наголос на корені: г'іст'.

Р. 4 а. т. творять іменники з рухомим наголосом у відмінкових формах множини і нерухомим – у відмінкових формах однини. У цьому а. т. рід також є релевантною ознакою щодо визначення акцентних підтипів.

Іменники Р. 4 а. т. жіночого роду поділяються на дев'ять акцентних підтипів:

підтип Р. 4 а. т. А – у відмінкових формах однини наголос на корені; у відмінкових формах множини наголос на флексії, крім форми родового відмінка, де вставний голосний перетягує наголос на себе: \гуска, \д'іўка, \дошка, д\рушка, \ж'інка, \качка, к\л'учка 'петля', \курка;

підтип Р. 4 а. т. Б – у відмінкових формах однини наголос на корені; у відмінкових формах множини наголос на корені, крім форм родового та орудного відмінків: вош;

підтип Р. 4 а. т. В – у відмінкових формах однини наголос на корені; у відмінкових формах множини наголос на корені, крім форм називного, знахідного та давального відмінків: \буква;

підтип Р. 4 а. т. Г – у відмінкових формах однини наголос на корені; у відмінкових формах множини наголос на корені, крім форм орудного та місцевого відмінків: \шуфл'а 'широка лопата';

підтип Р. 4 а. т. Д – у відмінкових формах однини наголос на флексії; у відмінкових формах множини наголос на корені, крім форм давального та місцевого відмінків: бро\ва (наголос хитається у формі давального відмінка множини, пор. : б\ровам і бро\вам), шчи\ка 'щока';

підтип Р. 4 а. т. Е – у відмінкових формах однини наголос на флексії; у відмінкових формах множини наголос на корені, крім форм давального, орудного та місцевого відмінків: сли\за;

підтип Р. 4 а. т. Є – у відмінкових формах однини наголос на флексії; у відмінкових формах множини наголос на корені, крім форми орудного відмінка: сви\н'а;

підтип Р. 4 а. т. Ж – у відмінкових формах однини наголос на флексії; у відмінкових формах множини наголос на корені, крім форми родового відмінка: шли\йа;

підтип Р. 4 а. т. З – у відмінкових формах однини наголос на флексії; у відмінкових формах множини наголос на флексії, крім форм називного і знахідного відмінків: гу\ба;

Іменники Р. 4 а. т. чоловічого роду поділяються на п'ять акцентних підтипів:

підтип Р. 4 а. т. А – у відмінкових формах однини наголос на корені; у відмінкових формах множини наголос на корені, крім форм називного і знахідного відмінків: \жол'іб, зуб;

підтип Р. 4 а. т. Б – у відмінкових формах однини наголос на корені; у відмінкових формах