Аналіз фінансового стану ТОВ "ЕНЕРГОКОНСАЛТІНГ"

Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і як наслідок – до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення під приємства власними оборотними коштами;

- об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств [3, с. 92].

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу ми одержуємо певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об’єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При аналізі загального фінансового стану підприємства визначають показники загального капіталу – підсумок балансу, який, з одного боку, показує загальну суму коштів, що її має у своєму розпорядженні підприємство, – актив, а з іншого – суму джерел утворення цих коштів – пасив.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають спрощений баланс, в якому об’єднують в окремі групи однорідні статті. І для того, щоб аналіз загального фінансового стану був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих статей. Така оцінка надається за допомогою горизонтального (часового) і вертикального (структурного) аналізів [4, с. 114].

При горизонтальному аналізі виявляються абсолютний та відносні зміни величин статей балансу за певний період і надається оцінка цим змінам.

 

 

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

1) балансу (форма № 1) ;

2) звіту про фінансові результати (форма № 2) ;

3) звіту про рух грошових коштів (форма № 3) ;

4) звіту про власний капітал (форма № 4) ;

5) дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи ти ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й “ноу-хау”. Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Мета складання фінансової звітності – надати користувачам повну, правдиву, та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття рішень.

Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів:

щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними;

участі в капіталі підприємства;

оцінювання якості управління;

оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

забезпеченості зобов’язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

прийняття інших рішень.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (П (С) БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31. 03. 99 №87. Дане положення визначає:

1) мету фінансових звітів;

їх склад;

звітний період;

4) якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;

5) вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

П (С) БО 1 треба застосовувати за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан, який складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.

Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ; інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток) ; дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток) ; фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток) ; надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.

Звіт про рух грошових коштів відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.

У звіті про власний капітал відбиваються зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

Примітки до звітів – сукупність показників і пояснень, які забезпечують