Аналіз традиційних методів та розробка методики використання логістичних систем в управлінні суб'єктом міжнародного туристичного бізнесу

У Німеччині імпульс розвитку масового туризму дав, як ні дивно, націонал-соціалізм. Здійснюючи ідею «єдності нації», керівництво країни стимулювало масовий організований туризм з метою відпочинку, причому цю діяльність спрямовувала спеціальна організація націонал-соціалістів «Сила через радість». У 1933 р. був заснований імперський комітет по туризму, що підпорядковувався міністру народної освіти і пропаганди. Загальну ідеологічну установку в цієї галузі сформулював особисто А.Гітлер: «Я хочу, щоб працівнику була забезпечена достатня відпустка 1 щоб ця відпустка,, а також вільний час у цілому, стали справжнім відпочинком для нього, Я бажаю цього, тому що я хочу мати народ з дужими нервами, тому що тільки з таким народом можна робити велику політику».

Історія уже винесла обвинувальний вердикт «великої політики» Гітлера, а нас у даному випадку цікавить те, що нацистський режим приділяв настільки велику увагу організації масового відпочинку трудящих і втягував у туризм усе нові верстви населення, розширяючи тим самим його -соціальну базу. Германська держава сприяла організації групових подорожей на відпочинок -круїзів, залізничних турів, туристичних походів. Помірні ціни сприяли першому «туристичному буму» у Німеччині: число туристичних подорожей зросло з 2,3 млн. у 1934 р. до 5 млн. у 1935 p., 9,6 млн. - у 1937 p., 10,3 1938 p.

Друга Світова війна паралізувала туризм, і подальший розвиток він одержує вже в останні роки. Саме з цей період туризм набуває дійсно масовий характер: із предмета розкоші він стає потребою для більшості населення високорозвинених Індустріальних країн. Формується потужна індустрія відпочинку зі своїми інститутами, продуктом, виробничим циклом, методами організації І керування виробництвом.

У західноєвропейських країнах 50-60-1 pp. - це період масового будівництва готелів, мотелів, різного роду розважальних закладів. Європейський туризм 50-х pp. був орієнтований переважно на прийом американських туристів І являв собою джерело доларових надходжень для країни, що приймає. У 60-і pp. і до середини 70-х спостерігається швидкий екстенсивний зріст як в'їзного, так І виїзного туризму, а також збільшення числа туристичних підприємств I обсягів їхнього виробництва.

Після Другої Світової війни в попит: і пропозиції на ринку туризму сталися корінні зміни, що дають підставу свідчити про те, що масовий конвейєрний туризм трансформувався з масовий диференційований. Що можна розуміти під даним поняттям? Насамперед відзначу, ідо й у першому, і в другому випадках йдеться про масовий туризм, у якому бере участь не тільки еліта, але і середній клас, а іта з 80=х років, і населення з низьким рівнем прибутків.

Конвейєрний туризм припускає відносний примітивізм і однорідність потреб і мотивації туристів. Диференційований туризм відрізняють різноманітна парадигма потреб і мотивацій туристів, множинність вузькоспеціалізованих сегментів у туристському попиті, розмаїття запропонованих послуг і яскраво виражена спеціалізація туристської пропозиції. Перехід від конвейерного до диференційованого туризму відбувався одночасно з переходом від ринку виробників до ринку споживачів.

Обмеженість споживання обумовлена відсутністю достатнього рівня добробуту масового середнього споживача. Праця була домінуючою ціннісною категорією в суспільній свідомості даного періоду. Швидкий економічний ріст і насичення ринку товарами стимулювали розширення парадигми потреб, а праця розглядалася в якості засобу для досягнення задоволення запитів споживачів, що ростуть, самими споживачами.

Визначальним мотивом поведінки споживача туристичних послуг у цей період був рекреаційний аспект туризму: відпочинок як засіб відновлення фізичних сил після важкої повсякденної праці з метою продовження цієї праці розширення обсягів петиту на туристичному ринку супроводжувалося активним грюндерством підприємств туризму.Туристичні послуги стандартизувалися і пропонуватися споживачеві у вигляді комбінованих «пекидж-турів»; формується так званий «конвейєрний масовий туризм».

Підвищення рівня добробуту масового споживача, що продовжується, економічний підйом, поступова зміна співвідношення робочого і вільного часу на користь останнього, змінили мотивацію і пріоритети в психології споживання. На рубежі 60-70-х pp. формується «суспільство споживання матеріальних благ - споживання заради споживання». Ринок виробників заміняється ринком споживачів. Ускладнюється мотивація туристичного попиту: поряд Із рекреаційним значенням, що зростає, набувають вагу освітній, комунікативний і інвестиційний аспект туризму. Всі названі вище процеси зберігають актуальність протягом 80-х pp. Внаслідок розширення обсягів туристичного попиту і пропозиції в туристичну галузь трансферуеться капітал з інших сфер народного господарства: особливу активність виявляють транспортні підприємства і торгові фірми - власники крупних універмагів. Ринкову стратегію туристичних фірм на даному етапі відрізняють «універсалізм» виробленого продукту при відсутності істотної спеціалізації на окремих вузьких сегментах попиту. Даний етап можна охарактеризувати як розквіт конвейерного туризму.

З другої половини 70-х pp. одночасно з диференціацією туристичного попиту в пропозиції посилюється тенденція до спеціалізації і диверсіфікації, причому остання знаходить вираз як у розширенні асортименту наданих послуг у рамках спеціалізації фірми, так 1 в проникненні туристичних фірм в Іншої галузі сфери послуг. Насичення ринків товарів 1 послуг, уповільнення темпів економічного росту, економічна 1 структурна криза середини 70-х pp. стимулювали формування диференційованого туризму 1 домінування останнього в 80-1 pp.

Дані зміни протікають у контексті загальносвітових тенденцій, що свідчать про кризу Індустріального суспільства і формування основ постіндустріальної цивілізації.

Для індустріального товариства характерно