Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
74
Мова:
Українська
style="text-align: justify;">
Отже згідно проведених розрахунків властивий ризик аудитор може попередньо оцінити на рівні 66, 05% або 0, 6605.
При визначенні впливу того чи іншого фактору використовувались наступні відомості.
Основні види діяльності підприємства врегульовані законодавчими та іншими актами, але знаючи дотримання їх в сучасних умовах, цей фактор є вагомим. Підприємство немає дочірніх підприємств і капітальних вкладень, тому впливу такого фактору рівний нулю. Можливість проникнення нелегального бізнесу, що може випливати із недотримання нормативних актів, теж є дуже вагомим фактором. Професійність керівництва підприємства теж відіграє велику роль. І на кінець, характер бізнесу та економічна ситуація в галузі, про що було уже сказано, бажає бути кращою, тому відмовлятись від їх вагомості не потрібно.
Таблиця 1. 2 – Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на ризик внутрішнього контролю (РВК)
Отже, ризик внутрішнього контролю становить 67, 3%. Найбільший вплив мали такі фактори: розподіл повноважень і обов’язків, наявність служби внутрішнього аудиту та її функції, організація системи обліку і внутрішнього контролю, контроль за документами та їх зберіганням правильність відображення операцій в обліку та інші фактори.
Таблиця 1. 3 – Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на ризик зовнішнього контролю (РЗК)
В результаті вище проведених розрахунків ми встановили, що властивий ризик становить 0, 6605; ризик внутрішнього контролю – 0, 673; ризик зовнішнього контролю – 0, 7385. Аудиторський ризик для ПАТ «Івано-Франківськцемент» обрано 5% або 0, 05. Маючі усі необхідні дані можемо розрахувати ризик невиявлення:
РН = 0, 05/ (0, 6605*0, 673*0, 7385) = 0, 1523
Отже, після проведення розрахунків ризику невиявлення, можна сказати, що 84, 77% того, що аудит буде зроблено правильно, а 15, 23% – помилок може бути невиявлено. Тому, аудитор повинен під час аудиту брати вибірку в розмірі 4 документів.
1.3.2. Визначення рівнів суттєвості для цілей аудиту
Суттєвість – це максимально допустимий розмір помилкової суми, яка може бути показана в фінансовій звітності і розглядатися як не суттєва, тобто така що не вводить користувачів звітності в оману. Оцінка суттєвості є предметом професійного судження.
Принцип суттєвості в аудиті базується на положенні про те, що певні дані фінансової звітності в інформативному плані є більш важливими, ніж інші. Враховуючи інтереси всіх груп користувачів необхідно прийняти рішення про вибір рівня суттєвості. Кожен з користувачів має власні інтереси, які і визначають те, що є більш суттєвим в бухгалтерській звітності. Так, для акціонерів товариства суттєвою є інформація про результати діяльності підприємства, динаміку прибутку і реальність активів. Так, помилка в обчисленні фінансового результату (наприклад, заниження прибутку) акціонерного товариства може призвести до викривлень в нарахуванні податків, розподілі чистого прибутку, виплаті дивідендів.
Попередня оцінка суттєвості дасть нам змогу правильно спланувати перевірку і визначити обсяги робіт, які необхідно виконати. Під час роботи ми можемо змінити попередню оцінку рівня суттєвості.
Стандартною точковою межею суттєвості вважається рівень 5%. Відхилення до5% є незначним, а відхилення більше 5% – суттєвим.
Для розрахунку планового рівня суттєвості використаємо Звіт про власний капітал ПАТ «Івано-Франківськцемент» за 6 місяців 2016 року (Додаток В), який наведено в додатку (табл. 1. 4).
Для прикладу візьмемо статті:
зареєстрований капітал;
додатковий капітал;
нерозподілений прибуток.
А також коефіцієнти суттєвості 5%, 6, 5%, 3%.
Таблиця 1. 4 – Визначення суттєвості для статей Звіту про власний капітал
Отже, якщо в ході аудиторської перевірки буде виявлено помилок при перевірці нерозподіленого прибутку на загальну суму 13018, 8 тис. грн., то це вважатиметься несуттєвим в такому випадку можна буде надати безумовно-позитивний висновок. Для зареєстрованого капіталу рівень суттєвості становитиме 6556, 6 тис. грн.
Якщо ж сума помилок перевищить заданий рівень суттєвості, то це буде суттєвою помилкою. В такому випадку можна буде надати тільки умовно-позитивний або негативний висновок, в залежності від розміру відхиленя.
1.3.3. Визначення основних завдань аудиторської перевірки власного капіталу
Метою аудиту власного капіталу є встановлення достовірності первинних даних щодо його формування та використання, повноти і своєчасності відображення інформації у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку власного капіталу відповідно до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення у звітності підприємства.
Основними завданнями аудиту власного капіталу є:
- перевірка достовірності відображення показників щодо власного капіталу, встановлення законності й правильності їх формування;
- установлення повноти формування статутного (пайового) капіталу, відповідності фактичних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання засновниками термінів внесення часток до статутного (пайового) капіталу;
- перевірка стабільності величини статутного капіталу, його відповідності розміру, визначеному установчими документами;
- перевірка достовірності формування і використання додаткового капіталу;
- перевірка достовірності формування і використання резервного капіталу;
- перевірка достовірності формування і використання прибутку (списання) збитку.
Крім того, аудитор повинен дослідити такі питання:
- достовірність відображення показників власного капіталу, установлення законності й правильності їх формування;
- правильність формування статутного капіталу, відповідність фактичних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання строків внесення часток до статутного капіталу;
- стабільність величини статутного капіталу, його відповідність розміру, визначеного установчими документами;
- правильність ведення бухгалтерського обліку власного капіталу відповідно до вимог законодавства:
- правильність формування