Аудитерська перевірка власного капіталу

 

 

Під час аудиту власного капіталу можуть бути виявлені такі типові порушення:

• неправильне ведення обліку:
• залишок за кредитом рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» не відповідає заявленому в установчих документах;
• необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення вартості запасів, нематеріальних активів понад погоджену засновниками (учасниками) їх справедливу вартість;
• невідображення здійснених операцій; недотримання вимог нормативних документів;

2) неправильне і несвоєчасне внесення змін до установчих документів (невнесення чи неповне внесення) засновниками часток до статутного капіталу:

• несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів;
• несвоєчасне документальне оформлення операцій щодо вибуття і прийому нових засновників;
• неправильне документування часток засновників, які були внесені до статутного капіталу або повернуті;
• діяльність без ліцензії;

3) неправильне оформлення та відсутність документів:

• використання прострочених документів і відсутність оформлених відповідно до чинного законодавства документів;
• безпідставне виправлення записів у документах;
• відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів;
• наявність фіктивних документів) ;

4) помилки в розрахунках:

• неправильне обчислення податку на прибуток:
• невиплата дивідендів за привілейованими акціями;
• неправильне обчислення дивідендів;
• порушення нормативних документів) ;

5) порушення, пов'язані з укладанням колективного договору, оформленням змін чи доповнень до нього та його виконанням[12].

 

 

При проведенні аудиторської перевірки важлива роль належить аналітичним процедурам. Вони визначені, як вид незалежних процедур для одержання аудиторських доказів. Аналітичні процедури являють собою різновид перевірок фінансової інформації шляхом проведення досліджень і порівняння даних і тенденцій.

Основним призначенням застосування аналітичних процедур в аудиті є збір свідчень. У міру своєї кваліфікації аудитор використовує різні аналітичні прийоми для прийняття рішень про достовірність показників, відображених у фінансовій звітності.

Часткові об'єкти перевірки аудитор може встановити, використовуючи аналітичні процедури. Спочатку аудитор має визначити завдання проведення аналітичних процедур. Актуальними цілями позначимо таке: одержання інформації про незвичні відхилення різних показників та виявлення зон можливих навмисних і ненавмисних помилок у звітності клієнта. Для цього необхідно встановити характерні залежності, щоб потім можна було виявити і дослідити відхилення.

Слід визнати, що визначення зон можливих помилок при плануванні аудиту має ймовірний характер, але не можна забувати, що первинна фінансова звітність представляється її складачем як така, що достовірно відображає дійсність. На етапі планування у аудитора, зрозуміло, не можуть виникнути твердження щодо достовірності її статей. Мета планування полягає у визначенні процедур обґрунтування передумов таких тверджень.

Джерелами інформації для аналітичних процедур є фінансова звітність. Візьмемо до уваги звіт про власний капітал за 9 місяців 2014 і дані з нього занесемо в таблицю 1. 5

 

 

В загальному величина власного капіталу зменшилася на 66815 тис. грн, це відбулося за рахунок зменшенням нерозподіленого прибутку на 66815 тис. грн. Основну частку у структурі власного капіталу посідає нерозподілений прибуток, що становить 73, 60%, його питома вага зменшилась на 2, 69. Величина зареєстрованого капіталу не змінилася, проте зміна у питомій вазі відбулася (збільшення на 2, 3) за рахунок зміни інших елементів власного капіталу. Питома вага резервного капіталу у структурі власного капіталу становить 3, 80%.

 

 

Можна виділити такі складні області аудиторської перевірки власного капіталу:

Підтвердження своєчасності та повноти внесення часток до статутного капіталу.

Підтвердження інформації про:

- акції, на які здійснена передоплата;

- загальну суму коштів, одержаних у ході передоплати на акції;

- акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

а) кількість вилущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу;

б) номінальну вартість акцій, зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;

в) права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.

Перевірити порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні економічного суб'єкта за результатами року після сплати обов'язкових платежів.

Перевірити правильність обчислення доходів засновників та акціонерів і утримання податку з доходів.

 

 

На основі загального плану аудитор розробляє програму аудиту, в якій визначає конкретні завдання і процедури для кожного об'єкта аудиту.

Програма аудиторської перевірки – документ, що містить детальний перелік аудиторських процедур та термін їх виконання.

Види, зміст та час проведення зафіксованих у програмі аудиторських процедур повинні збігатися з показниками загального плану аудиту.

Метою аудиту власного капіталу є:

Перевірка відповідності статутного капіталу законодавчим вимогам та статутним документам.

Перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку власного капіталу відповідно законодавчим вимогам.

Перевірка достовірності розміру власного капіталу, відображеного у фінансовій звітності.

Упевненість в порівнянності показників фінансової та не фінансової звітності.

 

 

 

 РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ