Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Парціальність невротичних порушень досить відносна. Якщо брати до уваги лише клінічні ознаки (а не рівень адаптованості), то окрім власне невротичних, (тобто властивим тим чи іншим видам неврозів) мають місце і афективні порушення, ускладнення інтелектуальної діяльності, вегетативно-соматичні порушення, зустрічаються і поведінкові розлади.

Визначення окремих видів неврозів у відповідності до класичних клінічних характеристик мають певні розбіжності. По-перше, на різних вікових етапах клініка неврозів не ідентична (наприклад, в дитячому віці ННС може проявлятись у схильності до ригідності і поведінці зі стереотипами). По-друге, іноді при ремісіях в протіканні процесуальних захворювань клінічні картини можуть ставати ідентичними з неврозами.

Скороминучий характер хворобливих розладів, їх короткочасність теж не є достатньо переконливою характеристикою при діагностиці неврозів у зв’язку з можливістю короткочасних неврозоподібних форпост-синдромів, що іноді проявляються за багато років до виявлення шизофренічного процесу.

Все це пов’язано з недостатністю дефініції поняття “невроз” [12, 84-87].

Отже, ми бачимо, що діагностика неврозів ускладнюється через різноманітну класифікацію неврозів та розбіжності в виділених критеріях неврозів.

Психологія соматичного хворого.

Хвора людина відрізняється від здорової тим, що в неї поряд із змінами функціонування внутрішніх органів і самопочуття також якісно змінюється психічний стан. Суб’єктивне ставлення до хвороби формується на основі різних факторів. Можна розглянути такі найцікавіші особливості, як залежність психології хворого від: статі; віку; професії; особистісних особливостей, таких як особливості темпераменту та характеру; світогляду; освіти і культури хворого.

Стать сильно впливає на суб’єктивне ставлення до хвороби і формування типу реакції на захворювання. До особливостей, що залежать від статі, можна віднести те, що жінки краще переносять больові відчуття, стан довготривалого обмеження рухів. Чоловіки набагато гірше, ніж жінки емоційно переносять тривалий період обмеження рухів і повного знерухомлення. Тим не менше, що стосується неврозів, то жінки переносять їх набагато важче саме тому, що все сприймають дуже емоційно, але завдяки цьому у жінок неврози набагато легше діагностувати. У чоловіків діагностування неврозів відбувається як правило на значно пізніших стадіях, саме через їхню емоційну скритність, сором’язливість емоційних проявів і реакцій.

Вік – вікові особливості теж дуже важливі при формуванні суб’єктивного ставлення до хвороби та реагування на неї. Наприклад, для дітей, підлітків та юнаків найбільш важкими з психологічної точки зору виявились хвороби, які впливають на зовнішній вигляд, роблять людину непривабливою. Це пов’язано з системою цінностей, розстановкою пріоритетів, ні в якому іншому віці не спостерігається більш тяжких психологічних реакцій людини наприклад, на появу в неї на шкірі прищів чи вугрів. Прикладом також є їх реакція на зміни ваги тіла, через що вони часто виснажують організм в пошуках способу схуднення. Люди зрілого віку психологічно важче реагують на хронічні захворювання та захворювання, що ведуть до інвалідності, також важкими для них є онкологічні, хронічні соматичні, а особливо психічні захворювання, так як вони переживають, як зміниться ставлення оточуючих до них, їх соціальний статус та авторитет. А для літніх та старих людей звичайно найважчими є хвороби, які можуть призвести до смерті. Щодо неврозів, то найважче їх переносять підлітки у період статевого дозрівання, так як тоді до протікання неврозів долучається і загострення акцентуації характеру. А також дуже важко переживають неврози жінки у період клімаксу, люди похилого та старечого віку.

Професія – це теж досить важливий фактор, бо людина дуже часто оцінює важкість хвороби, виходячи з того, як вплине це захворювання на її теперішню і майбутню працездатність. Наприклад, для спортсмена більш значним буде остеохондроз, ніж депресія та нервові розлади. Для людини творчої професії зовсім навпаки. Тому найгостріше неврози переживають саме люди творчо-пошукових професій.

Особистісні особливості:

Особливості темпераменту – треба відмітити, що значним тут є емоційність та перенесення болю. Наприклад, екстраверти та інтроверти по-різному реагують на біль. На думку Айзенка, екстраверти сприймають всі рівні стимуляції менш інтенсивно, ніж інтроверти. В рамках відомих типів темпераментів деякі дослідження показали, що більш низькі больові пороги у холерика і меланхоліка порівняно з сангвініком і флегматиком. А наприклад, обмеження рухливості і знерухомлення навпаки краще переносять сангвінік і флегматик. Протікання неврозів у холерика і меланхоліка буде зрозуміло без коментарів дуже бурхливе та емоційне, у флегматика та сангвініка симптоми протікатимуть набагато легше і стриманіше.

Особливості характеру – тип реагування на захворювання залежить і від особливостей характеру, а також від типу акцентуації і основ сімейного виховання, особливо від виховання ставлення до хвороб та способів їх перенесення. Наприклад, до найбільш важких захворювань у сім’ї можуть належати хвороби не об’єктивно важкі, а ті, від яких частіше вмирали чи якими часто хворіли члени сім’ї.

Світогляд – психологічна реакція на захворювання дуже відрізняються наприклад, у людей глибоко віруючих та атеїстів. Віруючі більш психологічно адекватно ставляться до хвороб, особливо важких, а маловіруючі та атеїсти реагують на хворобу з образою. Впливає також і відсутність у багатьох хворих наукового підходу до аналізу причин хвороби. На реакцію впливають також різноманітні забобони.

Освіта і культура – рівень освіти і рівень культури людини безумовно теж впливає на оцінку суб’єктивної важкості хвороби. В цьому сенсі негативними є крайнощі.