Дошкільна лінгводидактика

Практичне заняття (семінар) – форма навчального заняття, на якій обговорюються попередньо визначені питання теми у вигляді виступів, рецензій, відповідей, доповнень, аналіз ситуацій, конспектів занять, дидактичних ігор, вправ, наочного матеріалу, до яких студенти готуються на підставі опрацювання рекомендованої літератури та виконання запропонованих завдань. На практичному знятті студенти перевіряють, поглиблюють та закріплюють знання з курсу.

Самостійна робота – є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота передбачає опрацювання теоретичних питань, які не були достатньо висвітлені на лекційних заняттях, а також поглиблене вивчення літератури. Самостійна робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) – вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідного характеру, яке спрямоване на самостійне вивчення матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної дослідницької роботи. У курсі «Теорія та методика розвитку рідної мови» особлива увага приділяється виконанню творчих завдань на занятті (моделювання занять, ігор тощо).

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Захист його виконання здійснюється на індивідуальному занятті (в дні консультацій викладача).

Консультація – форма навчального заняття, на якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації проводяться за встановленим кафедрою графіком, а також за усною домовленістю з викладачем.

При вивченні даного навчального курсу використовуються різні форми роботи: лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, ділові ігри, науково-практичні конференції, диспути, “круглі столи”, екскурсії до дошкільних закладів освіти, спостереження за роботою працівників дошкільної освіти, дослідження рівня розвитку всіх сторін мовлення дітей на різних вікових етапах, педагогічна практика.

 

 

Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення аудиторних і поза аудиторних занять (за результатами виконання індивідуальної творчих завдань і аналізу самостійної роботи).

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студентів протягом засвоєння окремого модуля (за результатами опанування теоретичного матеріалу і практичної готовності оперувати ним у заданих педагогічних ситуаціях). Форми модульного контролю – підсумковий тест, виконання контрольної роботи, участь у творчому заліку. Виконується як на занятті, так і як домашня контрольна робота. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

Підсумковий контроль – підсумковий тест (або аудиторна контрольна робота). Після виконання усіх видів роботи, форм поточного й модульного контролю, студенти мають підтвердити якість знань під час підсумкового контролю, який дозволяє покращити загальну оцінку. Якщо студент вважає суму балів, отриманих за вивчення модулів, достатньою, він може відмовитися від підсумкового контролю. Якщо він бажає покращити свої результати, підсумковий контроль забезпечить йому можливість отримати вищий бал.

 

 

За результатами вивчення навчальної дисципліни протягом одного семестру студент набирає 1-100 балів. Враховуючи, що курс вивчається протягом двох семестрів, результат визначається за стобальною системою у кожному семестрі окремо.

Робота на практичному занятті оцінюється за такими критеріями:

1 бал – присутність на практичному занятті, уважне і дисципліноване сприйняття відповідей студентів, спроможність продовжити чи доповнити повідомлення товариша;

2 бали – відповідь на задане викладачем запитання репродуктивна (тільки матеріал лекції), схематична, уривчаста, без прикладів та посилань на першоджерела;

3 бали – відповідь на задане викладачем запитання побудована на матеріалі лекції, логічна, послідовна, з прикладами, але без посилань на першоджерела; наведення конспектів занять, дидактичних ігор з журналів та посібників (ксерокопії) ;

4 бали – відповідь-виступ на задане викладачем запитання побудований на матеріалі лекції, статті у підручнику, логічний, послідовний, з прикладами та посиланнями на першоджерела; адаптація конспектів занять, наведених у посібниках та журналах, до завдань практичного заняття; підбір дидактичних ігор з додаткової літератури;

5 балів – відповідь на задане викладачем запитання побудована на матеріалі лекції, статті у підручнику, логічна, послідовна, з власними (не хрестоматійними) прикладами та посиланнями на першоджерела, які пропонуються викладачем до самостійного опрацювання, з узагальненнями; активна участь у обговоренні проблемних питань, висловлювання власної точки зору, доповнення відповідей товаришів; самостійне складання конспектів, придумування дидактичних ігор тощо.

 

 

У процесі викладання методики студенти спеціальності “Дошкільна освіта” повинні оволодіти такими знаннями:

• засвоїти зміст понять культура мовленнєвого спілкування, культура мовлення, мовленнєве середовище, мовленнєвий етикет, мовна та мовленнєва (діамонологічна, лексична, граматична, лексична) компетентностіі;
• оволодіти теоретичними основами методики розвитку мовлення;
• засвоїти зміст відповідних розділів програми розвитку в дитячому садку (“Мовленнєвий розвиток”, “Художня література”, “Навчання елементів грамоти”) ;
• ознайомитися з особливостями розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку;
• ознайомитись з передовим педагогічним досвідом роботи з розвитку мови та навчання елементам грамоти;
• засвоїти теоретичні знання організації та управління роботою з розвитку мови в дошкільному закладі, у відділах народної освіти.

Таким чином, у результаті вивчення курсу студенти повинні оволодіти