Дошкільна лінгводидактика

Зовнішнє мовлення – мовлення, основною ознакою якого є доступність для сприйняття (на слух, зір) іншими людьми, є необхідним для спілкування

вклад; основоположник.

ОБЛАДНАННЯ: структурно-логічні схеми, статті, портрети К. Д. Ушинського, С. Ф. Русової.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Вчення К. Д. Ушинського про рідну мову. Обговорення основних положень статті “Рідне слово”. Завдання початкового навчання рідної мови, визначені К. Д. Ушинським. Місце рідної мови серед інших у системі освіти, визначене К. Д. Ушинським.

Костянтин Дмитрович Ушинський – засновник методики початкового навчання дітей рідної мови. У 1861 р. він написав статтю «Рідне слово», в якій висловив свої думки і погляди на рідну мову, поставив проблему виховання дитини через рідне слово. На його думку, з перших днів життя дитину потрібно вводити у чудовий світ рідної мови. «Мова, -пише К. Ушинський, – краща, ніколи не в’януча і знову вічно розквітаюча квітка всього духовного життя народу»1.

Розкриваючи значення рідної мови, К. Ушинський виокремлює в ній насамперед народність. Він вважає, що мова кожного народу створена самим народом, а не кимось іншим. Із мови народу народжується і поет, і музикант, і художник. Саме тому великий педагог закликав любити і ніколи не забувати рідну мову. Що освіченіша людина, за його словами, то більше вона має цінувати перлини народної мови, оскільки в мові «одухотворюється весь народ, вся його батьківщина, вся Істо-нія духовного життя народу»1. В мові Ушинський вбачав найтісніший живий зв’язок між минулими, сучасними і прийдешніми поколіннями. Одне покоління змінюється іншим, а результати їхнього життя залишаються в мові і передаються спадкоємцям. За його переконанням, мова і народ нерозлучні. Якщо зникає мова, перестає існувати і сам народ. «Поки жива мова, – наголошує він у своїй статті, – живий і народ! Усе заберіть у народу, він усе може повернути, а заберіть мову – і він вже ніколи не зможе ЇЇ повернути, навіть нову Батьківщину може створити народ, але нову мову – ніколи!»2.

У характеристиці рідної мови К. Ушинського виступив глибокий патріотизм, любов до свого народу. Мова є повним відображенням Батьківщини і духовного життя народу. Вона є тлумачем рідної природи. Захищаючи рідну мову, К. Ушинський різко критикував систему навчання в тогочасній Росії, коли дітям нерідко виписували гувернерів із-за кордону і з перших років життя навчали французької чи іншої мови, забуваючи про рідну. Він з обуренням говорив: «Виписують із-за кордону няньок, тіток, гувернерів, … батько й мати і словом не перекинуться рідною мовою, влаштовують у хаті шматочок Франції чи Англії… І цією жалюгідною штучною атмосферою вони намагаються підмінити дитині рідну мову, Батьківщину»^. Як патріот своєї Вітчизни, Ушинський дійшов висновку, що людина, яка з дитинства позбавлена рідної мови, залишиться непотрібним членом суспільства, ніколи не зрозуміє народ, залишиться людиною без батьківщини, яку б маску патріотизму вона не надягла пізніше. Кожний народ і його мова глибоко індивідуальні й своєрідні, за характером мови можна говорити про психологію народу. За ствердженням К. Ушинського, мова – це найкраща характеристика народу.

У статті «Рідне слово» педагог наголошує і на другій важливій рисі рідної мови: її історичному й соціальному походженні. Мова – це історичне явище, яке створюють тисячоліттями, це творчість не однієї людини, а багатьох поколінь. Водночас мова є знаряддям спілкування і зв’язку між людьми, вона пов’язує минулі покоління із сучасними в єдиний «організм». Слово, що було створене людиною, залишається в скарбниці рідної мови. «У скарбницю рідної мови, – за його словами, -складувало одне покоління за одним результати історичних подій, ра-Дощів і горя, все своє духовне життя»1.

Обговорення основних положень книги К. Д. Ушинського “Рідне слово”, її структура.

Книга «Рідне слово» К. Д. Ушинського написана для учнів І-III років навчання в початковій школі: для першого класу – письмова і друкована азбука, малюнки, тексти для читання; для другого класу – матеріал для читання, поданий за такими розділами: в школі і дома, свійські тварини, сад і город, на вулиці і на дорозі, пори року (весна, літо, осінь, зима) ; для третьою класу – практична граматика і хрестоматійні тексти. У книжці «Рідне слово» крім оповідань, віршів, пісень, байок, казок, приказок та загадок, є також маленькі уривки з творів Пушкіна, Тютчева, Крилова, Жуковського, Кольцова, Майкова, Нікітіна, Огарьова, Аксакова, Некрасова та інших письменників. Книжка і добре художньо ілюстрована.

Погляди С. Русової на розвиток мовлення дітей.

У центрі педагогічної системи С. Русової лежить вчення про рідну мову. Просвітителька вважала, що найприроднішим і оптимально вираженим для української дитини є навчання і виховання рідною українською мовою в атмосфері культури рідного краю.