+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
досить достатньо розвинена у Греції. «Кажуть, коринфляни перші засвоїли морську справу найближче до теперішнього його зразку і першими в Елладі трієри споруджені були в Коринті. Мабуть, і для самосців коринфський кораблебудівник Амінокл сколотив чотири судна… У іонійців флот з'являється набагато пізніше, за царювання Кіра, першого царя персів, і сина його Камбіса. У війну з Кіром іонійці деякий час були панами на своєму морі. Тиран Самоса царювання Камбіса Полікрат також мав сильний флот підкорив своїй владі різні острови, між іншим заволодів Рене, яку присвятив Аполлону Делоському. Накінець фокейці, що населяють Массалію, перемагали в морських боях карфагенян. Такі були найбільш значні морські сили. Хоча флоти ці утворилися багато поколінь опісля після Троянської війни, проте, як і в той час, вони містили в собі, мабуть, мало трієр, складаючись всі з пентеконтер і довгих суден».
Щодо поняття «колонія», то Лісовий Ігор подає таке означення: Колонії античні (лат. соlоnіа, від соlо – обробляю, заселяю) гр. і рим. поселення, засновані на чужих землях. У Греції процес виведення к. проходив у два етапи: велика грецька колонізація VIII-VI ст. до н. е. (апойкізація) і колонізація періоду розквіту гр. полісів.
Причини великого колонізаційного руху архаїчної епохи можна обговорювати безкінечно. Перш за все ми повинні провести різницю між прямими, безпосередніми (активними) причинами і причинами непрямими (пасивними). Греки звичайно ж не змогли б нічого колонізувати без сприятливих пасивних підстав для виведення поселень: відповідних географічних умов, етнополітичних відносин, сили і рівня розвитку місцевих племен, а також володіння самими греками необхідними знаннями й уміннями. І все ж безпосередні причини необхідно шукати в самих державах Еллади. Без їх прагнення і усвідомлення необхідності виводити дочірні поселення ніяка колонізація не змогла б відбутися.
Щодо самих причин, то найкраще це питання висвітлила Колобова К., яка чітко розкрила історіографічний екскурс по розвитку вивчення даного питання. Так, інтерес до проблем грецької колонізації виник в другій половині XVIII ст. під безпосереднім впливом нової колоніальної політики європейських держав. Піонерами з вивчення грецької колонізації були якраз французи та англійці – барон Сен-Круа, мореплавець і колонізатор Луї Бугенвіль, Дж. Симмондс та ін.
Однак найбільш повним і фундаментальним з ранніх робіт з історії грецької колонізації був здобув широку популярність чотиритомний працю Рауль-Рошетта «Критична історія заснування грецьких колоній « (1814 – 1815 рр.). Основними причинами грецької колонізації Рауль – Рошетт вважав національне честолюбство греків і їх релігійну сістему. До цих основних причин приєднувалися й інші: надлишок населення при малому родючість землі і страх голоду, кровна помста; переможені в політичній боротьбі партії, приховуючи ганьбу, йшли за море. Колонізацією запобігалась громадянська боротьба. Одночасно колонізація створювала бар'єр, який охороняв цивілізацію греків від навколишнього їх світу варварів. І лише потім були тільки усвідомлені і вигоди землеробства на родючих полях колоній і вигоди торгівлі. Вже тоді Рауль-Рошетт висунув тезу про цивилізуючої ролі грецької колонізації, що мала благотворний вплив на розвиток людської культури. Найважливішим фактором грецької колонізації є малоземелля і надлишок населення. Вже Рауль-Рошетт намалював страшну картину, як греки вбивали своїх дітей, встановлювали норми дітонародження і примушували вагітних жінок до викиднів.
Далі – в ряді робіт основною причиною колонізації вважається торгова експансія, викликана розвитком грецького мореплавства. Ед. Мейер, наприклад, стверджує, що грецькі мореплавці відкрили нові землі і це відкриття викликало такий же потік колоністів, як і відкриття Нового Світу і так само, як при колонізації європейської, тут переважали торгово-морські інтереси, а не землеробні. Концепція Ед. Мейєра зустрічає заперечення ряду вчених, і в першу чергу Белоха, який вважає, що торговельна експансія була лише наслідком первісної аграрної експансіі.
Така та загальновизнана схема, яка міцно утвердилася в працях західноєвропейських істориків Греції. За 130 років після виходу книги Рауль-Рошетта, до перерахування причин грецької колонізації, по суті, не було додано нічого нового. Удосконалювалася техніка наукової роботи, розвивався апарат критики джерел, до літературних джерел приєднувалися джерела епіграфічні, але залишалася незачепленою і апологія колонізації і два її непорушних стовпи: перенаселення при малоземельних і торгова експансія, пов'язана з розвитком мореплавства (або як початок, або як наслідок).
Однак, після перемоги Більшовицької революції в Росії, відбулась революції і в історіографічній школі. Так, розпочалося розробка під пильним оком радянської цензури нових поглядів на основні історичні процеси під причиною соціальної боротьби класів, яка на багато десятиліть стала тавром радянської історіографії. Торкнулось це питання і проблем грецької колонізації. Відкинувши перераховані вище причини, які були напрацьовані і офіційно визнані історичною наукою, радянські історики до однієї з основних причин Великої грецької колонізації ввели вже згадану мною соціальну боротьбу. Тобто, утверджувалась марксистсько-ленінська ідеологія, яка безпідставно насаджувалась основним науковим школам СРСР. Так, дійсно, явища боротьби в метрополіях і подальшого заснування колонії на фоні цієї конфронтації дійсно були в Античній Греції (напр. колонія Кірена в Північній Африці). Але це виступає ліпше винятком, аніж правилом.
Український автор трьохтомного видання Історія античної цивілізації Балух Василь в першому томі – Історія античної Греції перераховує й узагальнює ряд причин грецької колонізації:
Невідповідність між наявними продуктивними ресурсами країни і кількістю населення, тобто природне перенаселення. Слабкий розвиток сільськогосподарської техніки, примітивні методи обробітку