Дослідження основних віх Великої грецької колонізації

Отже, можна зробити висновок, що на відміну від західного напряму колонізації, південний відзначався особливістю колонії Навкратіс в Єгипті. На відміну від другої південної колонії – Кірени, Навкратіс мав статус торгівельної факторії і був вигідний Єгипту торгівлею та грецькими найманцями, які допомогли Саїсській династії скинути Ассирійське поневолення. Північно-східний проходив спокійніше і не греки не відчували конкуренції з боку інших цивілізацій (так як Карфаген на Заході). До того ж, колоністам вдалося досягнути компромісу з місцевими племенами – фракійцями, скіфами та ін. В цьому аспекті налагоджувались торгівельні відносини, які були вигідними як для колоній, так й для племен. Таким чином зумівши забезпечити не лише себе, а й метрополії хлібом. І в майбутньому стати важливими союзники грецьких міст-полісів.

 

 

Колонізація зробила великий вплив на всі сфери життя грецького суспільства. Вона сприяла зміцненню і розвитку рабовласницького способу виробництва, остаточного відокремлення ремесла від сільського господарства, розширення обміну між грецькими містами. Остаточного утвердження товарно-грошових відносин та торгівлі, що в майбутньому відігравало важливу роль в античному суспільстві. Метрополії встановили жваві торговельні відносини з колоніями, а через них і з негрецьким (варварським) світом. Колонії, особливо в перший час, не могли обійтися без метрополій, а метрополії потребували колоніях як в ринках збуту виробів свого ремесла.

Цілий ряд людей, яких «кращі» люди в місті, аристократи, вважали паріями і які самі на себе дивилися як на людей другого сорту, стали володіти великими багатствами і поставили в залежність від себе багато співгромадян, завдяки чому придбали вплив у державі. Грецькі міста гомерівської епохи зазвичай лежали в декількох кілометрах від морського берега; тепер на березі моря біля цих міст виростають великі торгові селища з гаванню для суден і ринком.

Багато грецьких міст-колоній стали провідними центрами античної цивілізації і вирішували долю цілих регіонів. Так, наприклад Сіракузи стали основним конкурентом Карфагену за торгівельну боротьбу в Середземномор'ї. А Пантікапей став столицею потужного державного утворення – Боспорського Царства. Велика кількість міст-колоній принесли цивілізаційні блага в регіони, де ще тривав первісно-общинний лад. Варвари та греки жваво обмінювалися товарами, що в майбутньому призвело до розкладу цього ладу в цих регіонах.

Колонії стали найважливішими джерелами сировини для ремісничого виробництва, що стимулювало прискорене розвиток міст Греції. У результаті Великої грецької колонізації весь регіон Середземномор'я і Причорномор'я стає єдиної економічної макросистемою, центром якої була Греція. З варварської периферії до Греції ввозилися дешеві товари: зерно, солона риба, руди металів, ліс, шкіри та інші види продовольства і сировини, а також раби. З грецьких полісів у колонії (а через них до варварів) відправлялися дорогі товари: оливкова олія, високоякісне вино, розписна кераміка, різноманітне озброєння, ювелірні прикраси, парфумерія та багато іншого.

Колонізація значно розширила кругозір греків, налагодила контакти з різними народами, що сприяло інтенсивному розвитку грецької культури. Греція стала однією з провідних цивілізацій античного світу.

 

 

Архилох, отрывки. Колонизация греками о-ва Фракийского побережья / Хрестоматия по истории Древней Греции / под. ред. Д. П. Каллистова. М., Мысль. 1964. – С. 93.

Балух В. О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. – Т. 1. Стародавня Греція: Підручник. – Чернівці: ТОВ Видавництво «Наші книги», 2007. – 656 с.

Геродот. Історія: в дев'яти книгах; Ред. П. П. Толочко; АН України. Ін-т археології. – Київ: Наукова думка, 1993. – 576 с.

Греческие наемники в войсках Псамметиха II (594-589 гг. до н. э.) Надписи, вырезанные греческими наемниками на левой ноге ко¬лоссальной статуи египетского фараона Рамсеса II / Хрестоматия по истории Древней Греции / под. ред. Д. П. Каллистова. М., Мысль. 1964. – С. 95 – 96

Дьяконов И. М. История древнего мира. Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. Изд. 3-е, исправленное и дополненное. М. : Наука: Главная редакция восточной литературы издательства, 1989. [Кн. 1. ] Ранняя древность. Отв. ред. И. М. Дьяконов. – 470 с.

История Европы. Т. 1. Древняя Европа. – М. ; Наука, 1988. – 704 с.

Кембриджская история древнего мира. Том III, часть 3. Расширение греческого мира. VIII-VI века до н. э. Под ред. Дж. Бордмэна и Н. -Дж. -Л. Хэммонда. Пер. с англ., подготов. текста, предисловие, примечания А. В. Зайкова. М., 2007. – 653 с.

Колобова К. М. К вопросу о причинах греческой колонизации VIII- VII вв. до н. э. / Из истории раннегреческого общества: о. Родос IX-VII вв. до н. э. Ленинград: Издательство Ленинградского государственного ордена Ленина университета имени А. А. Жданова, 1951. – 339 с.

Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее / Б. Н. Кузык, Ю. В. Яковец; Авт. вступ. ст. А. Д. Некипелов. – М. : Институт экономических стратегий. Т. III: Северное Причерноморье -пространство взаимодействия цивилизаций / Б. Н. Кузык, Ю. В. Яковец; Науч. ред., авт. предисл. В. И. Гуляев. – М. : Институт экономических стратегий, 2008. – 908 с.

Кузищин В. И. История Древней Греции: Учеб. /Ю. В. Андреев, Г. А. Кошеленко, В. И. Кузищин, Л. П. Маринович; Под ред. В. И. Кузищина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Высш. шк., 2003. – 399 с.

Лісовий І. А. Античний світ у термінах, іменах і назвах: Довідник з історії та культури Стародавньої Греції та Риму / І. А. Лісовий. – К. : Вища школа, 1988. – 200 с.

Лурье С. Я. История Греции/Сост., авт. вступ. статьи Э. Д. Фролов. – СПб. : Издательство С. -Петербургского ун-та. 1993. – 680 с.

Паневин К. В История Древней Греции сост. Паневин К. В. – СПб. : Полигон, 1999. – 639 с.

Сергеев В. С. История Древней Греции Москва: Издательство Восточной Литературы, 1963. – 531 с.

Страбон IV, I. 4 / География в 17 книгах / Перев. Г. А. Стратановского: М. : Наука, 1964. – 957 с.

Фукидид, История, І, 12, 4 – 14, 1 / Хрестоматия по истории Древней Греции / под. ред. Д. П. Каллистова. М., Мысль. 1964. – С. 91-92.

Фукидид История. VI. 3. 2. Изд. подгот. Г. А. Стратановский и др. ; [Примеч. Г. А. Стратановского]. Л. : Наука, 1981. – 543 с.