Дослідження поведінки споживача

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1.Актуальні проблеми охорони праці та безпеки життєдіяльності

 В наш час, як свідчить міжнародна статистика, рівень травматизму може бути прирівняний до епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. 

Охорона праці та безпека життєдіяльності в сучасному техногенному світі відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя. 

Аналіз причин смертності в Україні показує, що основною причиною смертності чоловіків працездатного віку є нещасні випадки, отруєння, травми (30 – 35% усіх смертей у цьому віці). Через нещасні випадки та аварії на виробництві гинуть не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, але ще й годувальники сімей та батьки дітей [24, с.4]. 

Тому, в Законі України ,,Про охорону праці” підкреслюється, що основним принципом державної політики України є пріоритет життя і здоров’я людини над результатами її праці [25, с.6].

В сучасних умовах під охороною праці розуміється система правових,соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. 

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення – це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. 

Таким чином, проблема охорони праці є важливою складовою усіх сфер суспільного життя, включаючи й науково-дослідну роботу в гуманітарній галузі. Зокрема, проблема охорони праці набуває актуальності при роботі та опрацюванні матеріалів в бібліотечних, архівних, музейних та інших установах. 

Для належної організації охорони праці при здійсненні науково-дослідної роботи в гуманітарній сфері необхідно керуватися Законами України, передусім такими як ,,Про освіту”; ,,Про вищу освіту”; ,,Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічній діяльності”; ,,Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”; ,,Про інформацію”; ,,Про науково-технічну інформацію”; ,,Про захист інформації в автоматизованих системах”; ,,Про науково-технічну експертизу”; ,,Про наукову і науково-технічну діяльність”; ,,Про наукові парки”; ,,Про видавничу справу”; ,,Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин”; ,,Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”; ,,Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій”; ,,Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»; ,,Про авторське право і суміжні права”; ,,Про охорону прав на сорти рослин”; ,,Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів”; ,,Модельний закон про наукову і науково-технічну діяльність”; ,,Про інноваційну діяльність”; ,,Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”; ,,Про Основні правила роботи державних архівів України”; ,,Про Національний архівний фонд і архівні установи”; ,,Про музеї та музейну справу”, “Про видавничу справу”; “Про інформацію”, “Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про авторське право та суміжні права”, Кодекс законів про працю України, Кримінальний Кодекс України.

Правила охорони праці для вищеназваних установ розробляються на основі державних та відповідних відомчих нормативно-правовових актів. 

Для забезпечення охорони праці важливо, щоб під час природного освітлення для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури були передбачені сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).

Працюючи в архівних, а також в бібліотечних та музейних установах необхідно знати, що організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. Під час заміни джерел світла на обладнанні належить встановлювати лампи, які не знижують рівня освітленості. 

З метою запобігання погіршенню природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду 2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше 1 разу на три роки. 

Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення – загальне плюс місцеве. У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання. Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається [26,7]. 

В науково-дослідницькій роботі гуманітарного спрямування, як і в будь-якій професійній діяльності важливого значення набуває має раціональна організація робочого місця з позицій наукової організації праці. 

Від правильної організації робочого місця залежать умови його ефективності і безпеки. Такі аспекти наукової організації праці, як пристосування умов праці до людини, аналіз системи ,,людина-техніка-середовище”, умови робочого середовища, рівень освітлення на робочому місці та відсутність шкідливих фізичних, хімічних та інших чинників забезпечують необхідну ефективність праці при мінімальних затратах біологічних ресурсів і створюють безпечні умови праці [27, с.5]. 

Тому, організовуючи робоче місце, необхідно звертати увагу на такі