Дослідження поведінки споживача

Предмет:

Психологія

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

питання:

1. Встановити оптимальні параметри освітлення робочого місця (природного і штучного).

Дати оцінку метеорологічним факторам при роботі в галузі археології.

2. При наявності на робочому місці персональних комп’ютерів, оргтехніки та інших приладів, звернути увагу на вимоги щодо вибору зони робочих рухів (включення, регулювання, спостерігання та ін.).

3. При виборі зони робочих рухів слід враховувати:

– антропометричні дані людини – довжина рук і ніг, зріст, поле зору;

– надмірний поворот голови (не більше 40° в горизонтальній площині і 30° у вертикальній площині від лінії зору);

– надмірний поворот корпуса (не більше 45° ліворуч чи праворуч);

– витягування рук (не більше 500 мм в сторону і 300 мм вперед), чи ніг (не більше 500 мм вперед і 300 мм вгору).

4. При роботі з комп’ютером необхідно суворо дотримуватися таких вимог техніки безпеки:

– не вмикати і не вимикати роз’єми кабелів при поданій напрузі живлення;

– не залишати комп’ютери під живленням без нагляду.

Організовуючи своє робоче місце, необхідно враховувати nfrs рекомендації щодо організації робочого місця та захисту від шкідливого впливу комп’ютера на здоров’я людини:

– положення тіла повинно відповідати напрямку погляду, неправильна поза призводить до виникнення згорблення;

– нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей;

– рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;

– екран комп’ютера – на відстані 75 – 120 см від очей;

– висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо;

– спинка стільця повинна підтримувати спину користувача;

– кут між стегнами і хребтом має становити 90°;

– крісло та клавіатуру розміщують таким чином, щоб не було потреби далеко витягуватись;

– якщо під час роботи доводиться дивитись на документи, то підставку з оригіналом документа слід встановлювати в одній площині з екраном і на одній з ним висоті;

– треба уникати яскравого освітлення, не втомлювати очі різкою зміною потужності світлових потоків;

– екран комп’ютера треба розміщувати під прямим кутом до вікон, самі вікна під час роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;

– у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість (оптимальна вологість – 60 % при температурі 21° С), розмістити квіти, акваріум у радіусі 1,5 м від комп’ютера.

Не менш важливим є дотримання режиму роботи, зокрема дотримуватися таких рекомендацій:

– при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати 4-х годин при восьмигодинному робочому дні; кількість опрацьованих символів (знаків) не повинна перевищувати 30000 за 4 години роботи;

– через кожну годину праці необхідно робити перерву на 5 – 10 хв., а через 2 години – 15 хв., під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.

Дотримання вимог техніки безпеки при використанні електроприладів в повній мірі стосується і побутових приладів, якими користуються в установах, а також в закладах освіти. Передусім, це стосується електрообігрівачів, кип’ятильників, вентиляторів, кондиціонерів, холодильників тощо. Особливої уваги вони потребують в періоди температурних максимумів.

Серед вимогдо утримання даного робочого місця варто не допускати розміщення на ньому сторонніх предметів, невикористаних пристосувань, захаращеності.

Не слід ігнорувати також стан естетики даного робочого місця і враховують вимоги технічної естетики при оформленні інтер’єру, розміщенні обладнання, виборі кольору фарбування та ін.

Складовою частиною охорони праці є організація протипожежної безпеки. При роботі з науково-дослідною метою в архівних, бібліотечних, музейних та інших установах, важливого значення набуває знання основних обов’язків у разі виникнення пожежі. В цих випадках відвідувачі вищезгаданих установ нарівні з їх працівниками зобов’язані:

– негайно повідомити телефоном про виникнення пожежі пожежну охорону (101);

– повідомити про пожежу керівника чи відповідальну за пожежну безпеку посадову особу та (або) чергового в установі;

– вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей, архівних документів, книжкового чи музейного фонду, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

– у разі необхідності викликати аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

– у разі загрози життю людей негайно взяти участь або організувати їх урятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби.

Відповідно до Закону України ,,Про охорону праці” кожен працівник зобов’язаний:

– дбати про особисту безпеку і здоров’я,а також про безпеку і здоров’яоточуючихлюдейв процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

– знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

– проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди [28,9].

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Таким чином, загальний огляд основних вимог до проблем охорони праці в гуманітарній сфері дає підстави для виділеннянайбільш актуальних і першочергових проблем. Передусім, це: суворе дотримання вимог безпеки при роботі з електроприладами; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; організація протипожежної безпеки; обладнання робочих місць.

В сучасних умовах особливої актуальності набуває забезпечення координації діяльності