вміст у 2 порожні пробірки «Епендорф» по 1, 5 мл в кожну і всі охолоджували. Далі в кожну з пробірок додавали по 50 мкл гліцерину (10%) і добре перемішували. Одержаний в результаті бактеріальний матеріал був основним компонентом для подальшої роботи, його зберігали при температурі -70 °С [4].
Пошук
Дослідження властивостей генноінженерних білків – потенційних компонентів вакцин
Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
52
Мова:
Українська
Щоб напрацювати трансформовані клітини і отримати білок Core, проводили культивування в об’ємі середовища 200 мл.
Приготування буферів для афінної очистки білка на колонці з Ni-NTA-агарозою
Буфер для лізису (V=30 мл, pH=8, 0) :
50 mM NaPh – 3 мл;
500 mM NaCl – 3 мл;
10 mM імідазол – 0, 3 мл;
5 mM β-меркатоптоетанол – 11, 7 мл.
Буфер для елюції (V=10 мл, pH=8, 0) :
50 mM NaPh – 1 мл;
150 mM NaCl – 0, 3 мл;
200 mM імідазол – 2 мл;
5 mM β-меркатоптоетанол – 6, 9 мл.
Буфер для промивки (V=20 мл, pH=8, 0) :
50 mM NaPh – 2 мл;
500 mM NaCl – 2 мл;
20 mM імідазол – 0, 4 мл;
5 mM β-меркатоптоетанол – 7, 8 мл.
Буфер для змиву (V=20 мл, pH=8, 0) :
50 mM NaPh – 2 мл;
1 mM NaCl – 4 мл;
300 mM імідазол – 6 мл;
Отримання клітинного лізату та екстракту клітин E. coli
Суспензію клітин, отриману після культивування, цинтрифугували і збирали осад бактеріальних клітин та ресуспензували його у 12 мл лізис-буфера.
Обережно розтирали осад скляною паличкою, потроху додаючи лізис-буфер та здійснювали руйнування клітин на ультразвуковому дезінтеграторі Sonicator-4000 (Misonix Qsonica LLC) : 6 циклів по 20 с озвучання та 20 с перерва між циклами. Отриманий лізат переносили у пробірки «Епендорф», залишки клітин осаджували на мікроцентрифузі Sigma 1-13 (Sigma, США) при 13000 об/хв протягом 30 хв у попередньо охолодженому роторі [6].
Супернатант обережно збирали, осад заморожували при -20 °С.
4.7. Отримання рекомбінантного Кор-білка
Очищення рекомбінантного білка core здійснювали методом афінної метал-хелатуючої хроматографії на колонці з Ni-NTA-агарозою.
Готували колонку, відновивши її 10 мл лізис-буферу. Наносили супернатант на колонку (12 мл), збирали проскок та промивали колонку протягом 2 хв 10 мл буферу для промивання, збирали фракцію промивання (50 мкл) [18].
У 5 пробірок «Епендорф» елювали по 0, 5 мл буферу для елюції, після чого наносили на колонку 1 мл буферу для змивання. Збирали змив (50 мкл). Всі фракції і аліквоти зберігали про 4 °С.
Промивали колонку 5 мл буферу для змиву та консервували її 10 мл дистильованої води та 10 мл 25% C2H5OH [17, 18].
4.8. Проведення імуноферментного аналізу
Для проведення імуноферментного аналізу з метою виявлення антитіл проти Кор-білка застосовували рекомбінантний Кор-білок. Спочатку виконували розведення досліджуваних та контрольних зразків і кон'югату, використовуючи фосфатно-сольовий розчин – Твін 80 (ФСР-Т), що містив 0, 9% NaCl; 0, 1% Na2HPO4; 0, 1% Твін-80. Припустимий інтервал рН – 7, 2-7, 6. У якості коньюгата використовували готові імунні сироватки в концентрациії 1 мкг / мл. Як субстрат для прояву пероксидазної реакції використовували розчин тетраметилбензидину (ТМБ) у цитратному буфері, рН 5, 0 (Na2HPO4 × 12H2O – 0, 2 моль/л, 14, 3 г солі / 200 мл H2O). Для зупинки ферментативної реакції використовували 5% -ий розчин сірчаної кислоти (стоп-реагент) [20].
Облік результатів здійснювали автоматично з використанням автоматичного імуноферментного аналізатора Mago 4 (USA).
Статистичну обробку даних проводили з використанням програми Microsoft Exell.
5. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
5.1. Створення штамів та перевірка активності синтезу
Для створення штамів продуцентів Кор-білка було отримано культури компетентних клітин E. coli штамів codon+, pRARE2, pRPTGRO, pRPTKJG, після чого була проведена трансформація цих штамів методом heat-shock комерційною плазмідою pET15b core, яка містила ген, відповідний за синтез Кор-білка (рис. 5. 1).
Рис. 5. 1 Рестрикційна карта плазміди pET15b
Далі, було проведено пошук трансформованих штамів та напрацювання рекомбінантного білка, шляхом додавання індуктору для експресії білка core ВГС – ізопропіл-β-D-1-тіогалактопіранозиду (ІПТГ).
Оцінку результативності трансформації здійснювали з використанням електрофорезу осаду клітин досліджуваних штамів. Результати електрофорезу представлені на рис. 5. 2.
Рис. 5. 2 Електрофореграма білків клітин E. coli у поліакриламідному гелі (через 3 год від внесення індуктора)
З електрофореграми видно, що через 3 год від початку індукції було напрацьовано рекомбінантний протеїн core. Також, дослід показав, що трансформація була успішною, а отже, придатними в якості продуцентів виявилися штами Codon+ та pGRO. Лише вони показали значну експресію протеїну core ВГС. Штами E. coli pKTG і pRARE2 не експресували питомого білка, а отже, не були трансформовані.
У подібний спосіб було трансформовано клітини для отримання рекомбінантного аналога білка р24 вірусу BLV [48, 51]. У цьому випадку було використано такі штами-реципієнти з музейної колекції штамів НВК «Діапроф-Мед»: Escherichia coli BL21 (DE3) [E. coli B F-ompT HsdSB (rB-mB-) gal dcm λ (DE3) ], E. coli BL21 (DE3)