для ХХ ст. Починаючи з його другої половини 80-х рр. екологічний рух в Україні набув якісно нового стану розвитку в контексті національно-державного відродження. Такий хронологічний підхід дозволив автору створити цілісну історичну картину процесів і тенденцій екологічного руху, показати його перспективи в Україні, розробити науково-практичні рекомендації щодо подальшого розвитку громадського екологічного руху, посилення його ролі загалом у природоохоронній справі. Для об’єктивного й всебічного з’ясування соціально-історичних і наукових передумов екологічного руху в Україні, які є необхідною умовою комплексного вивчення проблеми, пошукач залучив історико-географічний аналіз умов природокористування та охорони довкілля в давній і середньовічній Україні, природоохоронних традицій українського народу як закономірного процесу створення цих умов, на яких у свою чергу виник і розвинувся вітчизняний громадський рух за раціональне природокористування та охорону навколишнього природного середовища.
Пошук
Екологічний рух в Україні (історичний аспект)
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
Виходячи з актуальності теми, спираючись на досягнення української і зарубіжної історіографії в дослідженні екологічного руху, його ролі у збереженні природи та раціональному використанні природних ресурсів, дослідник поставив за мету: проаналізувати витоки екологічного руху в Україні, його розвиток до постчорнобильських днів, показати історичні зміни природного середовища в Україні під впливом антропогенних чинників, визначити тенденції у розвитку громадських екологічних об’єднань-товариств, осмислити феномен взаємовпливу людської духовності та довкілля, дослідити багатий духовний досвід і традиції українського народу у природоохоронній справі, розглянути найбільш цінні аспекти цієї спадщини як соціально-екологічного підґрунтя сучасного відродження української нації й держави.
Головна мета дисертаційної праці визначила основні завдання дослідження проблеми, які, на думку автора, полягають у необхідності:
–висвітлити історичні умови природокористування та охорони довкілля у розглядуваний хронологічний період, природоохоронні досвід і традиції народу як основу виникнення та розвитку екологічного руху;
–розкрити процес становлення національної еколого-натуралістичної думки та її вплив на зародження та розвиток екологічного руху;
–визначити особливості виникнення перших громадських екологічних організацій, охарактеризувати їх місце та роль у процесах захисту природи, використання її ресурсів;
–показати тенденції антропогенного впливу на природне довкілля в умовах адміністративно-тоталітарного режиму, суперечності розвитку національної екополітики в перехідний період та місце у цих процесах громадських природоохоронних об’єднань;
–проаналізувати перспективи розвитку екологічного руху в контексті національно-державного відродження, форми та методи діяльності недержавних екологічних об’єднань у нових історичних умовах.
Об’єктом дослідження є історія екологічного руху в Україні.
Предмет дослідження становлять закономірності та особливості екологічного руху в Україні, створення громадських природоохоронних організацій, їх місце та значення у загальнонаціональній справі захисту навколишнього природного середовища від антропогенного впливу.
Методологічною основою дисертації є історико-хронологічний, проблемний, порівняльний та статистичний методи розгляду досліджуваного матеріалу, принципи наукового пізнання: об’єктивності, історизму, взаємозв’язку внутрішніх і зовнішніх чинників у розвитку науки. Теоретичною основою наукового вивчення проблеми є теорія історичного пізнання світу.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається тим, що на основі критичного осмислення архівних матеріалів та інших джерел вперше у вітчизняній історіографії комплексно проаналізовані процеси виникнення та розвитку екологічного руху в Україні, сформульовані наукові висновки й практичні рекомендації щодо перспектив екоруху, посилення його ролі у загальнонародній природоохоронній справі. До наукового обігу введено значну кількість нових архівних документів, фактичних і статистичних матеріалів, що дало можливість дослідити основні тенденції та особливості природоохоронного екологічного руху в Україні з найдавніших часів до сучасного історичного періоду національно-державного відродження.
Теоретична цінність результатів роботи полягає у поглибленні дослідження проблем екологічного руху в Україні, виявленні його закономірностей та особливостей на основі системних підходів і оцінок з широким використанням архівних матеріалів й опублікованих документів.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його матеріали та висновки можуть використовуватися в узагальнюючих наукових працях з вітчизняної історії, охорони природи в Україні, в навчальному процесі при підготовці загальноісторичних і спеціальних курсів з проблем екоруху й посиленні його ролі у природоохоронній справі. Нові матеріали, введені в науковий обіг дисертантом, можуть враховуватися державними органами у виробленні національної екологічної політики на сучасному етапі та на перспективу, а також масовими громадськими природоохоронними організаціями, стати джерелом при створенні експозицій краєзнавчо-природничих музеїв.
Апробація основних результатів і положень даного дослідження проводилась на щорічних звітних наукових конференціях викладачів Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1993-1999рр.). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр історії України, нової та новітньої історії і методики викладання історії Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, на кафедрі історії України Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича. Основні результати дисертації опубліковані у монографії “Екологічний рух в Україні” (Тернопіль: Лілея, 1999. – 276 с.) та 12 наукових працях.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна тема “Екологічний рух в Україні (Історичний аспект) ” є складовою частиною наукових досліджень історичного факультету, навчальних програм Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Структура дисертації побудована за проблемно-хронологічним принципом, зумовлюється метою і завданнями дослідження, ґрунтується на основі головних напрямів екологічного руху в Україні. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків (167 сторінок), списку використаних джерел (35 сторінок, 278 назв), додатку, який містить перелік екологічних природоохоронних організацій, які діяли в Україні впродовж 1987-1998 рр. (7 сторінок).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовані актуальність теми, хронологічні рамки, мета і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, теоретико-методологічна основа, наукова новизна, визначено зв’язок з