Емпіричне дослідження волі та вольової поведінки особи юнацького віку

Отже, основними часинами всякого акту С. Л. Рубінштейн вважає його початкову та завершальну стадії – ясне усвідомлення цілі та наполегливість, твердість в її досягненні. «Основа будь-якої дії – цілеспрямована, свідома діяльність», – пише дослідник. Але це не означає зменшення ролі інших фаз, які, як вже було зазначено, в конкретних умовах можуть також займати лідируюче положення.

Вольові процеси є складними процесами. Оскільки вольовий акт виходить із спонукань, з потреб, він носить більш чи менш яскраво виражений емоційний характер. Він включає також більш-менш складні інтелектуальні процеси. В вольових процесах емоційні та інтелектуальні моменти представлені в складному і специфічному синтезі; афект, – пише дослідник, – виступає в них під контролем інтелекту.

 

 

Експериментальна частина дослідження була організована на базі ЗОШ №10 І-ІІІ ст. м. Кам’янець-Подільський. Дослідженням було охоплено 30 учнів молодшого юнацького віку.

Мета дослідження: вивчити особливості проявів вольових реакцій в молодшому юнацькому віці.

Завдання дослідження:

провести серію тестувань для учнів 11-го класу;

проаналізувати отримані емпіричні дані;

зробити узагальнення й висновки.

Методи дослідження. Для одержання повноцінних і достовірних результатів використалися методи: тестування, анкетування, кількісний й якісний аналіз отриманих даних.

У роботі представлено результати експериментального дослідження структури емоційно-вольової регуляції особистості в перехідний період від підліткового до юнацького віку. В результаті аналізу розкрито внутрішню структурну організацію емоційно-вольової регуляції в перехідний період від підліткового до юнацького віку. Встановлено взаємопов᾿язаність і функціональну єдність компонентів емоційно-вольової регуляції. Виявлено, що структура емоційно-вольової регуляції не є стійкою і змінюється на короткому, але динамічному етапі вікового розвитку (від підліткового до юнацького віку).

Передумовами до постановки проблеми дослідження послужили наукові ідеї та експериментальні факти, у яких відзначається взаємозв’язок і взаємообумовленість емоційних та вольових аспектів регуляції діяльності й поведінки людини (Л. С. Виготський, Л. І. Божович, В. К. Калін, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та ін.).

Узагальнення робіт, у яких явно або імпліцитно поставлена проблема емоційно-вольової регуляції, дозволяє виділити деякі смислові аспекти та загальні підходи до розуміння сутності емоційно-вольової регуляції: емоційно-вольова регуляція як інтегральний процес; емоційно-вольова регуляція як система індивідуальних властивостей особистості, що регулюють психічні стани, діяльність і поведінку; емоційно-вольова регуляція як вищий, особистісний рівень регуляційних процесів, за допомогою якого здійснюється нівелювання неадекватного емоційного збудження при виконанні складної діяльності; емоційно-вольова регуляція як різні психорегуляторні дії (прийоми і способи регуляції).

Зважимо на той факт, що науковцями альтернативно характеризується феномен емоційно-вольової регуляції особистості. При цьому однозначно приймається теза про тісні взаємозв’язки емоційних і вольових явищ у регуляторному контурі особистості.

Відображені підходи дають нам підставу розглядати емоційно-вольову регуляцію, з одного боку – як процес внутрішньої регуляції поведінки людини, що спрямований на зміну своєї діяльності й поведінки, психічних якостей, на оволодіння собою, і який забезпечує функціонування регуляторного контуру в умовах подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів. З іншого – як сукупність стійких емоційно-вольових індивідуальних властивостей, що впливають на здатність особистості до регуляції психічним станами, діяльністю і поведінкою й обумовлюють додаткові ресурси на особистісному рівні.

 

 

До складу психодіагностичногоапарату дослідження увійшли: методика «Вольова організація особистості» А. А. Хохлова [19]та методика Дж. Роттера «Діагностика рівня суб’єктивного контролю» (адаптація – Є. Ф. Бажин, Є. О. Голинкіна, О. М. Еткінд) [17].

Спираючись на теоретичні положення концепції емоційно-вольової регуляції, нами розроблений експеримент, у якому перевірялася гіпотеза про те, що структура емоційно-вольової регуляції на короткому, але динамічному етапі вікового розвитку (від підліткового до юнацького віку) характеризується домінуванням різних за значущістю структурних компонентів.

Пріоритетним завданням було перейти від сукупності безпосередньо вимірюваних діагностичних показників емоційної, вольової підструктури й особистісних властивостей до узагальнених факторів, за якими стоять комбінації цих ознак, що виділяються на основі їх внутрішніх закономірностей і відображають цілісну структуру досліджуваної нами реальності; визначити провідні властивості в структурі емоційно-вольової регуляції.

Першим етапом емпіричного аналізу емоційно-вольової регуляції особи юнацького віку було дослідження вольової організації особистості на основі методики «Вольова організація особистості» А. А. Хохлова. Дана методика розроблена в лабораторії психології Регіонального центру профорієнтації Західного Сибіру (м. Кемерово) к. п. н. А. А. Хохловим і модернізована к. п. н., проф. М. С. Янцуром.

Вважається, що здатність особистості до вибору професії пов’язана зі здатністю до прийняття рішення, з усвідомленням професійної мети та способів її досягнення через професійне самовизначення, тому вибір професії – це вольовий акт. Учням було запропоновано дослідити вольову організацію своєї особистості.

Проведення дослідження

Інструкція: Тобі потрібно дати відповіді на питання, які записані в «Бланку тверджень» і спрямовані на з’ясування деяких особливостей твого