Етикетна семантика в лексичних системах української, англійської та угорської мов

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ФАБІАН Мирослава Петрівна

 

УДК 413

 

 

10. 02. 15 – загальне мовознавство

 

 

Київ – 1998

 

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському державному університетi.

Науковий консультант – доктор фiлологічних наук, професор Пещак Марія Михайлівна, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, завідувач вiдділу лінгвістики

Офiцiйнi опоненти: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Пiвторак Григорій Петрович, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебнi НАН України, завiдувач вiдділу загальнослов'янської проблематики та схiднослов'янських мов доктор філологічних наук, професор Воробйова Ольга Петрівна, Київський державний лінгвiстичний університет, завiдувач кафедри лексикології та стилістики англійської мови доктор філологічних наук, професор Муравицька Маргарита Петрівна, Інститут української мови НАН України, провідний науковий співробiтник відділу лексикології, термiнології та ономастики.

Провiдна установа – Інститут українознавства НАН України ім. І. Крип’я кевича, вiддiл української мови.

Захист вiдбудеться “16” квітня 1999 р. о 14. 00 годині на засіданні спеціалiзованої вченої ради Д. 26. 001. 19 в Київському університетi імені Тараса Шевченка (252033, м. Киів, бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 63). 

 

 

 

Зiставне дослiдження семантики на мiжмовному рiвні належить до однієї з найважливіших і актуальних проблем мовознавства кінця ХХ століття. Це пояснюється насамперед прагненням розкрити сутність людської мови взагалі, її різноманітних аспектів та специфіки функціонування.

Оскільки найсуттєвіші риси національних мовних культур зберігаються в лексиці, і зокрема в етикеті, то саме зіставні вивчення відкривають широкі можливості для знайомства з іншими мовними культурами світу, а також повнішого усвідомлення особливостей рідної мовної культури, виявляючи в ній закони, що регулюють мовну діядьність суспільства. 

У зв'язку з існуванням важливого для когнiтивної сфери поняття ментального стереотипу, зростає вагомiсть дослідження термiнiв культури, що безпосередньо пов'язані з певними культурними традиціями носіїв мови, їх суспільною діяльністю, звичками, внутрішнім світом тощо. Етикет належить саме до тих явищ культури, які детермiнуються суспільними нормами, ситуативно обумовленим характером і національними особливостями. Етикету вiдводиться особлива роль сьогоднi, на порозі нового тисячолiття, в умовах поглиблення та встановлення різнобічних відносин між народами світу. Окремi принципи етикету сформульовані в Конституції України для їх реалiзації в нових історичних умовах, у процесi відродження духовності і культури та історичних надбань української нації. 

Нерозробленiсть проблем зiставної лексичної семантики етикетної лексики у вiддаленоспоріднених і неспорiднених мовах – українськiй, англійській та угорськiй – пояснюється рядом причин, зокрема: а) вiдсутністю єдиного загальноприйнятого визначення основних понять лексичної семантики, яка виступае базовою дисциплиною для зіставної лек- сикології; б) недостатнiм вивченням питання про природу мов, особливостей відображення мовних явищ у лексичному континуумi та словi як основній одиниці мови і мовлення; в) бага- багатоаспектністю й спецификою самого предмета дослiдження – семантики слів на позначення етикету як складного суспiльно та ситуативно обумовленого елемента культури; г) різно- манітністю взаємозв'язків між етикетними лексичними одиницями, що дозволяе видiляти в лексичнiй мовнiй системi семантичнi угруповання, на основі яких формуються лексико-семантичні поля; ґ) складністю й широкомасштабнiстю системного аналізу кiлькiсних та якiсних семантичних змін у словниковому складi вiддаленоспорiднених і неспоріднених мов під впливом лiнгвістичних, а також екстралінгвальних факторів. 

Семантика української, англiйської та угорської мов являє собою сферу багатоступеневих вiдношень вiд мовних знаків до мислення й об'єктивної реальностi, а також етикетних слів мiж собою. Хоч той факт, що мова є засобом вираження і збереження результатів соцiально- історичного досвiду людини, залишається незаперечним та загальновизнаним, усе ж соцiальні аспекти семантики на сьогодні залишаються недостатньо розкритими й тому рідко стають основою зiставних дослiджень. 

Лексична система української литературної мови лише зрідка вивчалася у порівняльно-зiставному планi з лексикою вiддаленоспоріднених та неспорiднених мов, тодi як сучасний статус українськоі мови вимагає з'ясування місця та ролi державної мови України в системi мов (і культур) нової Європи. Що стосується англійської та угорської мов, то їх зіставлення з іншими мовними системами слугувало в першу чергу лінгводидактиці і спрямовувалося на усунення помилок шд час оволодіння другою, третьою і т. д. іноземними мовами. 

Проте, незважаючи на наявність фундаментальних праць, проблема мiжмовної лексикології та мiжмовних контактів потребує свого подальшого спеціального дослідження і розвитку особливо у сферi національно-духовного життя людства, його етикету. 

Тема дослідження пов'язана з плановою науковою комплексною програмою кафедри англiйської фiлології Ужгородського державного университету «Мовнi контакти і ономасіологічні категорії в мовах рiзних систем». 

 

 

Мета дисертації полягає у встановленні та розкриттi семантичних закономірностей функцiонування етикетної лексики в українськiй, англійській та угорській мовах. 

 

 

У дослідженні вперше застосовується комплексний підхiд до проблем лінгвiстичного, соціолiнгвiстичного, психолінгвiстичного та типолопчно-зіставного вивчення етикетної лексики. Такий підхід дозволяе розглядати етикет як соціальнообумовлену, национально-культурну й індивідуально-психологiчну сутність, яка, незважаючи на спільні риси в лексичнiй семантицi української, англiйської та угорської мов, усе ж по-своєму представляе специфіку форм і засобiв передачі етикету в кожнiй з них.