Фінансування освіти з бюджету міста

 

 

У таблиці 1. 1 наведено видатки на освіту в процентному виразі від ВВП. Як бачимо, протягом останніх? років видатки на освіту як від ВВП так і від загальних видатків змінювалися, але не так вже й суттєво. Вони коливалися від 4, 2% до 6, 80% (видатки на освіту від ВВП) ; від 14, 70% до 18, 70% (видатки на освіту від загальних видатків). І це в той час, коли з 2000 року в Україні, після десяти років зниження реального ВВП, нарешті почалося економічне зростання [19, c. 153].

Загальновідомо, що економічно розвинені країни не заощаджують на освіті. Вони щорічно кардинально збільшують витрати на освіту з державного бюджету, забезпечуючи таким чином свій майбутній розвиток. Достатньо навести такі приклади: США витрачають на ці цілі -16%, Німеччина -12%, Франція -16%, Фінляндія – 7, 2% від річного валового внутрішнього продукту. Участь приватних фондів в фінансуванні системи освіти не перевищує 6%.

Видатки на освіту з бюджетів місцевого самоврядування в Україні поділяються за такими групами закладів і заходів [10, c. 20]:

1. Дошкільна освіта:

- дошкільні заклади освіти.

2. Загальна середня освіта:

- загальноосвітні школи (в т. ч. школа-дитячий садок, інтернат при школі), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми;

- вечірні змінні школи.

3. Заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації:

- загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати санаторного типу;

- загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;

- дитячі будинки (в тому числі сімейного типу, прийомні сім´ї) ;

- спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;

- загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

- допомога дітям, які перебувають під опікою, піклуванням.

4. Позашкільна освіта:

- позашкільні заклади освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми.

5. Професійно-технічна освіта:

- професійно-технічні заклади освіти;

- професійно-технічні училища соціальної реабілітації.

6. Вища освіта:

- вищі заклади освіти І та II рівнів акредитації;

- вищі заклади освіти III та IV рівнів акредитації.

7. Післядипломна освіта:

- заклади післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації (академії, інститути, центри підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення) ;

- інші заклади і заходи в галузі післядипломної освіти.

8. Інші заклади та заходи в галузі освіти:

- придбання підручників;

- методична робота, інші заходи з народної освіти;

- служба технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом;

- централізовані бухгалтерії;

- групи з централізованого господарського обслуговування;

- інші заклади освіти.

Дошкільна освіта здійснюється в дитячому садку, яслах, яслах-садах, сімейних, прогулянкових і комбінованого типу дитячих будинках. У 2013 році функціонувало 17, 2 тисяч дитячих дошкільних закладів, якими охоплено 1055 тисяч дітей, або ≈ 39% від загальної кількості дошкільнят. Організовуються профільні дитячі садки (≈ 1, 7 тис.) з розвитком певного напрямок діяльності.

Загальна середня освіта – середні загальноосвітні школи І – ІІІ ступенів [24, c. 24]:

І ступінь – початкова школа (1 – 3 (4) класи) ;

ІІ ступінь – основна школа (5 – 9 класи) ;

ІІІ ступінь – старша школа (10 – 11 (12) класи).

Школи можуть функціонувати разом чи окремо, самостійно.

Загальноосвітня школа-інтернат – заклад із частковим або повним державним утриманням дітей, які потребують соціальної допомоги.

Вечірня школа – загальноосвітній заклад І – ІІІ ступенів призначена для громадян, які не мають можливості навчатися денно.

Спеціальна школа (школа-інтернат) – загальноосвітня школа І – ІІІ ступеня з поглибленим вивченням окремих предметів.

Гімназія – загальноосвітній заклад І – ІІІ ступеня з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю.

Ліцей – загальноосвітній заклад І – ІІІ ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою.

Колегіум – загальноосвітній заклад І – ІІІ ступеня філологічного, філософського або культурно-естетичного профілю.

Спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати) – заклади, призначені для дітей, котрі потребують кореляції фізичного та розумового розвитку.

Загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) – заклад І – ІІІ ступеня для дітей, які потребують тривалого лікування.

Школа соціальної реабілітації – загальноосвітній заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (окремо для хлопчиків і дівчаток).

Національна система середньої освіти на кінець 2013р. охоплювала 21, 6 тис. загальноосвітніх закладів, у тому числі 14, 9 тис. у сільських місцевостях. Для обдарованих дітей створено 273 гімназії, 232 ліцеї, 25 колегіумів. Загальноосвітня школа є національною школою Української держави. Свідчення цього – збільшення кількості дітей, котрі навчаються рідною українською мовою, мовою нашої держави [29, c. 107].

Професійна школа реалізується в системі вищих та середніх навчальних закладів, багатопрофільних університетах, академіях, інститутах, коледжах, технікумах, професійних технічних училищах, які забезпечують підготовку кваліфікованих робітників. У системі професійної освіти у 2014 році нараховується 967 державних професійних технічних навчальних закладів, у яких навчається 530 тис. громадян. За останні 5 років удвічі збільшилася кількість професійно-технічних училищ