Формування екологічно доцільної поведінки молодших школярів

2.Розуміння універсальної цінності всіх природних об’єктів;

3.Аналіз життєвих ситуацій з метою формування моральної позиції молодших школярів; 

4.З’ясування та встановлення норм та правил поведінки у природі. 

Для розширення і поглиблення знань про норми та правила поведінки в природі, формування мотивів екологічно доцільних дій і вчинків, корекцію повсякденної поведінки молодших школярів щодо природи нами використовувався комплекс екологічних ігор, що базується на навчальному матеріалі, запропонованому шкільною програмою. Норми і правила стають через гру регуляторами екологічно доцільної поведінки молодшого школяра. 

Комплекс складають змагальні, рольові, імітаційні екологічні ігри.

На другому етапі – систематизація та узагальнення особистого досвіду екологічно доцільної поведінки молодших школярів – застосовувався розроблений факультативний курс “Знай, люби та бережи рідну природу!”, розрахований на учнів 4-х класів. Факультативний курс пропонувався як заключний етап роботи з формування екологічно доцільної поведінки молодших школярів і за своєю сутністю є освітньо-виховним курсом, спрямованим на вдосконалення екологічно доцільних дій, вчинків учнів, їх емоційно-ціннісного ставлення до природи, теоретичних знань з екології, започаткованих на уроках з “Природознавства”, “Ознайомлення з навколишнім світом”, “Я і світ”, “Основ безпеки життєдіяльності”.

В основу розробки змісту та методики цього факультативного курсу покладено загальнодидактичні принципи та принципи особистісно орієнтованого виховання.

Метою факультативного курсу є систематизація та узагальнення особистого досвіду екологічно доцільної поведінки учнів 4-х класів. 

Його мета реалізувалася у таких виховних завданнях:

-розширення, поглиблення і систематизація знань про моральні норми і правила доцільної поведінки в природному середовищі, екологічні проблеми рідного краю та шляхи їх вирішення;

-формування природоохоронних мотивів, творчих, пізнавальних, естетичних потреб, потреб в альтруїстичному спілкуванні з природою;

-виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи; 

-розвиток умінь оцінювати чужі вчинки і свої власні; накопичення і узагальнення власного досвіду екологічно доцільної поведінки; 

-формування практичних умінь щодо поліпшення стану навколишнього середовища своєї місцевості, навичок і звичок екологічно доцільної поведінки та здорового способу життя;

-розвиток особистої наполегливості, активності у вирішенні екологічних проблем.

Метод екологічних проектів передбачав оволодіння молодшими школярами екологічними знаннями, стимулював інтерес учнів до екологічних проблем, передбачав розв’язання однієї або цілої низки проблем, навчав практичному застосуванню набутих знань. Молодші школярі із задоволенням та інтересом брали участь у проектах, виявляли ініціативу, робили власний вибір і приймали рішення на доступному для них рівні. Робота над екологічними проектами “Моя тварина”, “Енергозбереження”, “Питна вода”, “Наша поведінка у природі” включала усвідомлення кожним учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту. Практична діяльність у проекті орієнтована на вирішення актуальних повсякденних питань і проблем, що виникали у реальній ситуації. Дослідні роботи учнів сприяли розширенню знань про зв’язки у природі, збереження рослин і тварин, заощадження енергії і води, тощо. 

На заняттях також застосовувалися екологічні свята, змагальні, імітаційні і рольові екологічні ігри; етичні і евристичні бесіди з екології; кросворди, загадки, прислів’я, приказки, народні пісні, екологічні казки; візуалізації природних об’єктів (фото-, кіно-, відео-), тощо. 

Спільні зусилля школи, сім’ї сприяли позитивним змінам у формуванні екологічно доцільної поведінки молодших школярів. На заняттях з тем “Забруднення Землі сміттям”, “Забруднення води”, екологічних проектах “Питна вода”, “Бережіть рідну Землю!”, “Організовуємо проведення Дня Землі”, “Енергозбереження” батьки залучалися до участі у природоохоронній діяльності школи. Так, батьківський вечір “Приєднуйтесь мамо, тато! Нам потрібна ваша допомога!” був присвячений обговоренню екологічних проблем рідного міста, зокрема переробці відходів, проблемі забруднення повітря тощо. Учні разом з батьками пишуть листи-звернення з метою висловлення стурбованості проблемами довкілля. До природоохоронної, екологічно доцільної діяльності залучається громадськість через публікацію матеріалів з екологічних проблем у місцевих газетах, участь місцевих організацій в екологічних програмах, пропаганду науково-популярної літератури з екології у бібліотеці, консультування фахівців з питань охорони здоров’я тощо.

На кожному з виділених етапів відповідно до типів поведінки молодших школярів у природі було конкретизовано педагогічні завдання, що враховували типологічні та індивідуальні особливості молодших школярів. 

Вивчення ефективності запроваджуваних розробок здійснювалося за допомогою тих самих методик і прийомів, що й під час проведення констатуючого етапу експерименту. Доцільність їх використання визначалась тим, що вони пройшли перевірку в процесі експериментальної роботи і дають можливість аналізувати в певній системі однаково здобуті дані констатуючого і формуючого етапів експерименту.

Дані, здобуті у процесі дослідження в експериментальних і контрольних класах, подані у таблиці 1.

Узагальнення та порівняння емпіричних даних констатуючого та формуючого етапів експерименту свідчать: 

-в експериментальних класах (ЕК) зафіксовано зростання числа учнів, чия поведінка у природі відповідає характеристикам екологічно доцільного і природобезпечного типів поведінки. А саме: екологічно доцільний тип поведінки характерний для 22,2% школярів, що на 15,1% більше, ніж на констатуючому етапі експерименту, природобезпечний тип поведінки виявився у 41,4% учнів, що на 4% більше, ніж на констатуючому етапі експерименту; 

 

Таблиця 1

Порівняльні дані результатів констатуючого та формуючого етапів експерименту (%)

 

-водночас в експериментальних класах (ЕК) відбулося зменшення кількості учнів з нейтральним та руйнівним типом поведінки. Нейтральний тип поведінки характерний для 27,3% молодших школярів (проти 33,3% на констатуючому етапі дослідження), руйнівний тип поведінки - у 9,1% учнів (проти 22,2%