Формування риторичних умінь у майбутніх правників у процесі професійної підготовки

База дослідження. Дослідження здійснювалося на юридичному факультеті Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ упродовж 2000-2007 рр. (сьогодні Одеський державний університет внутрішніх справ), у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. У дослідженні брали участь практичні працівники правосуддя – 272 особи (помічники суддів – 35 осіб, судді – 22 особи, адвокати – 15 осіб; студенти-випускники – 200 осіб). У формувальному експерименті брали участь 240 студентів (120 осіб – КГ та 120 осіб – ЕГ). 

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

Уперше:

-виявлено й обґрунтовано сукупність педагогічних умов формування риторичних умінь у майбутніх правників у процесі професійної підготовки (відображення риторики як чинника успішності професійної діяльності правника як працівника правосуддя у змісті теоретичної підготовки; цілеспрямована підготовка майбутніх правників до оволодіння риторичними уміннями з використанням спецкурсу, різноманітних форм навчальної діяльності; набуття професійного досвіду з використання риторики як засобу впливу, переконання слухачів – учасників судового процесу; творча реалізація в організації навчально-виховного процесу професійно-орієнтованих завдань, спрямованих на розвиток інтересу у майбутніх правників до професійної діяльності); визначено сутність понять “риторичні вміння правників”, “судове красномовство”, “судова промова”;

-визначено критерії (логіко-мисленнєвий, лінгвістично-мовленнєвий, комунікативно-переконливий), показники та охарактеризовано рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький) риторичних умінь у майбутніх правників;

Удосконалено зміст риторичних умінь, що становить фундамент професіоналізму спеціаліста гуманітарної професії і, насамперед, адвоката, прокурора, судді.

Подальшого розвитку набуло визначення специфіки професійної підготовки майбутніх правників.

Практична значущість дослідження полягає в упровадженні у навчальний процес сукупності педагогічних умов формування риторичних умінь у майбутніх правників; міждисциплінарного спецкурсу “Мистецтво судового мовлення”, методичного посібника “Практичні завдання з риторики”, алгоритм оптимізації формування риторичних умінь у студентів ВНЗ МВС України.

Результати експериментального дослідження можуть бути використані під час укладання програм зі спецкурсів з риторики, посібників і збірників вправ з риторики, а також під час читання лекцій з риторики, основ педагогічної майстерності; представлений матеріал можна використати у ході проведення практичних занять у межах загальнопрофесійних дисциплін та курсів спеціалізації, під час проведення курсів підвищення кваліфікації юридичних кадрів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 24.05.2007 р.), Міжнародного гуманітарного університету (акт впровадження від 28.05.2007 р.), Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 03.09.2007 р.), Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 22.05.2007 р.), Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (акт впровадження від 14.09.2007 р.).

Достовірність наукових положень і результатів дослідження забезпечується обґрунтованістю вихідних методологічних і теоретичних положень; використанням взаємодоповнюваних методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті й завданням дослідження; репрезентативністю вибірки тих, хто досліджувався; дослідно-експериментальною перевіркою педагогічних умов формування риторичних умінь у майбутніх правників; статистичним опрацюванням даних експерименту.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня: міжнародних – “Пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти” (Одеса, 2002); “Україна наукова ’2003” (Дніпропетровськ, 2003); “Динаміка наукових досліджень ’2003” (Дніпропетровськ, 2003); “Динаміка наукових досліджень ’2004” (Дніпропетровськ, 2004); “Науковий потенціал світу ’2004” (Дніпропетровськ, 2004); “Революції в Україні у XX-XXI століттях: співзвуччя епох” (Одеса, 2007); всеукраїнських – “Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в XXI столітті: теорія і практика” (Одеса, 2002); “Соціалізація молоді в умовах розбудови демократичної правової держави” (Одеса, 2007); регіональних – “Проблеми впровадження державної мови в навчальних закладах Одещини” (Одеса, 2003); міжвузівських – “Єдність навчання та виховання майбутнього фахівця в організації педагогічного процесу” (Одеса, 2002).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено в 22 публікаціях (із них 6 – у фахових виданнях, визнаних ВАК України), методичних посібниках, матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 164 сторінки і містить 8 рисунків, 16 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 190 найменувань.

 

 

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність; сформульовано мету та завдання дослідження; визначено об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи; подано дані щодо апробації основних положень дослідження та впровадження його результатів, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі – “Теоретичні засади формування риторичних умінь у правників“ – проаналізовано стан досліджуваної проблеми у літературі, конкретизовано сутність понять “риторичні вміння правників”, “судове красномовство”, “судова промова”; специфіку риторичних умінь; вивчено стан сформованості риторичних умінь у правників-практиків.

Аналіз проблеми риторичних умінь в літературі (філософській, педагогічній, психологічній та юридичній) дав змогу конкретизувати сутність і специфіку понять “риторичні вміння правників”, “судове красномовство”, “судова