Формування риторичних умінь у майбутніх правників у процесі професійної підготовки

Формування риторичних умінь у майбутніх правників передбачало використання таких форм і прийомів навчання, які були б найбільш ефективними для розвитку відповідних риторичних умінь. З метою активізації пізнавальної діяльності студентів на теоретичному етапі ми застосовували методи проблемного викладу лекцій, прийомів створення проблемних ситуацій. На заняттях ми практикували залучення студентів до роботи як співлекторів викладача, виступи з міні-лекцією на певну тему тривалістю 5-6 хвилин. Особлива роль надавалася методу вправ, які сприяли розвиткові і зміцненню потрібних риторичних умінь.

Для досягнення студентами кращих результатів у навчанні та ефективної побудови навчально-виховного процесу нами був розроблений алгоритм формування риторичних умінь у студентів ВНЗ МВС України (з конкретними завданнями), який включав заходи оптимізації процесу набуття, засвоєння, опитування та оцінювання набутих риторичних умінь.

Конструктивно-позитивні моменти впровадження цього методу полягали, насамперед, у тому, що виховувалася відповідальність не лише за себе, а й за членів своєї команди; ігровий момент вносить азарт та задоволення процесом опитування. Тобто, процес опитування відбувається невимушено; оцінювання має об’єктивний характер, тому що в його обговоренні беруть участь учасники гри, члени журі, а також викладач.

Комплексне формування риторичних умінь на основі знань, навичок і початкових умінь риторичної діяльності продовжувалось на семінарських заняттях. Основними формами організації навчання були риторичний тренінг, тренувальні вправи, самостійна робота студентів, консультації, заліки. Однією з дійових форм на семінарських заняттях була підготовка промов, участь у бесідах, дискусіях, диспутах з урахуванням основних правил і вимог риторики. Практикувалися виступи-експромти, де за одну хвилину потрібно було розвинути тезу.

Для цілеспрямованої підготовки студентів до оволодіння риторичними уміннями з використанням різноманітних форм навчальної діяльності було розроблено програму спецкурсу “Мистецтво судового мовлення”, який будувався з урахуванням певних вимог сьогодення до юристів, перед якими стояло головне завдання оволодіти уміннями та навичками ораторського мистецтва. Завдання викладання спецкурсу “Мистецтво судового мовлення” полягало у формуванні студентами практичних навичок та умінь успішної раціональної комунікації. Особливе значення мало оволодіння мовленнєвими засобами вираження своєї думки. Відповідно до цього пропонувалися мовленнєві вправи, інтегровані риторичні вправи, а також комунікативні ситуації, спрямовані на формування продуктивних мовленнєвих умінь. Значну увагу приділяли побудові звинувачувальних та захисних промов, використовуючи фабули для складання судових промов та промови відомих судових ораторів для практичного опрацювання. У результаті студенти – майбутні правники набували таких умінь: застосовувати прийоми спростування чи заперечення під час судових дебатів; володіти полемічним мистецтвом, культурою конструктивного діалогу та полілогу; формувати та реалізувати задум висловлення на основі стратегічного і тактичного законів риторики; уміння оцінити ситуацію, розвинути версію; добирати такі мовні і мовленнєві засоби оформлення висловлення, які відповідають його цілям і змісту. У процесі вивчення спецкурсу реалізовувалися теоретичні та практичні знання.

Згідно з існуючими положеннями науково-дослідницька робота студентів охоплювала всі предмети циклу професійно-юридичної підготовки. При цьому вона передбачала можливість самостійного вибору студентами проблеми та теми для поглибленого вивчення. У зв’язку з предметом нашого дослідження можна було спостерігати та порівнювати досягнення студентів, які звернулися до вивчення питань риторики за власною ініціативою, за внутрішнім спонуканням, з тими, хто засвоював цю проблему формально, за вимогою викладачів.

Залучення студентів до спілкування, наближеного до реальних умов юридичної практики, ми розпочали у клубі за інтересами. Включення цієї ланки в процес формування риторичних умінь у майбутніх правників для успішного виконання юридично-правової діяльності зумовлене тим, що якість такої діяльності тісно пов’язана з володінням певними риторичними навичками та вміннями. Аналіз навчальних планів та програм дисциплін психолого-педагогічного циклу, мовної та спеціальної підготовки свідчив про те, що професійна підготовка у ВНЗ МВС не передбачала озброєння студентів практичними риторичними вміннями. Участь у роботі клубу “Культура усного мовлення” розкривала перед студентами широту використання риторичних умінь в юридично-правовій діяльності. Ми виходили з того, щоб досягнути мети необхідна участь студентів у її визначенні, аналізі, обговоренні, усвідомленні умов її досягнення. Усвідомленню цілей допоміг перелік того, що студент повинен знати та вміти в процесі підготовки судової промови. Це формувало готовність до засвоєння ним риторичних умінь та перспективу глибокого вивчення проблеми. Студенти із зосередженою увагою та великою зацікавленістю включалися в оволодіння спеціальними риторичними вміннями (коригувати свою мовленнєву поведінку з урахуванням умов комунікативної ситуації; визначати причини змін у мовленнєвій поведінці співрозмовників, слухати співрозмовника та йти на компроміс) в процесі проведення міні-ігор. Відомо, що будь-які вміння формуються лише в конкретній діяльності, адекватній тій, яка складає сутність майбутньої професії.

Формування риторичних умінь студентів експериментальних груп продовжувалося під час проведення науково-дослідницької роботи (написання рефератів, наукових доповідей, виступів). За орієнтир їм було запропоновано звертатися до найбільш гострих та дискусійних моментів у суспільстві, у судовій сфері. У керівництві науково-дослідницькою роботою найбільший ефект досягався системою групових консультацій, у процесі яких відбувалося цілеспрямоване та систематичне формування науково-дослідницьких умінь. Студенти самостійно вивчали та обирали матеріал, готували реферати, з якими виступали. Висновки, яких доходили студенти у процесі виконання своїх досліджень, допомагали їм по-новому зрозуміти призначення та зміст риторичних умінь і тим самим краще підготуватися до майбутньої юридичної діяльності.

Закріплення набутих риторичних умінь продовжувалося під час проходження переддипломної практики, яка завершувала навчання на 5 курсі. Під час проходження переддипломної практики на посаді помічника судді студенти ознайомлювались із сучасним веденням