Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

Шлях на реалізацію даних цілей дає спроможність якомога більше використати вигідне для розвитку транспортних послуг географічне розміщення, а сформована інфраструктура і відкритість кордонів у ЄС допомагає у виконанні цього.

 

 

Морські порти є основою морського транспортного комплексу України. В сучасних умовах розвитку світової економіки торговельні порти виконують роль зв’язуючої ланки в русі товарів, одночасно є промисловими та комерційними центрами переробки вантажів, інформаційного забезпечення в системі виробництва і розподілу товарів. Портове господарство визначає ефективність та безперервність реалізації зовнішньоторговельних зв’язків, стає базою матеріально-технічного забезпечення торгівлі та розвитку припортових територій.

Аналіз, проведений в попередньому пункті диплома показав, що політична та економічна нестабільність в Україні, відсталість структур управління портами, залежність від рішень уряду, фрагментарна морська політика, неувага до проблем портової галузі, не дає підприємствам можливості ефективно реагувати на потреби ринку, використовувати різні інструменти фінансування, вільно інвестувати кошти в модернізацію і розширення, а також користуватися всіма перевагами корпоративних структур.

Продовжуючи аналіз морського портового господарства доцільно розглядати як кількісні, так і якісні показники.

Кількісні показники роботи організацій порту визначають і характеризують обсяг виробничої діяльності, розміри виробництва порту. До їх числа відносять: вантажообіг, вантажопереробку, суднообіг, доходи, витрати, прибуток і та ін.

Якісні показники роботи організацій порту характеризують ефективність його роботи і в значній мірі визначають рівень виробничої культури порту. До якісних показників основної виробничої діяльності організацій порту відносять: продуктивність праці; результати обробки суден, збереження вантажів, собівартість переробки однієї тони вантажу, рентабельність.

В теперішній час Україна володіє 13 морськими торговими портами із пропускною здатністю 262 млн. т. на рік та 25 тис працівниками. Однак вантажно-розвантажувальний потенціал морських портів країни розподіляється нерівномірно. Тільки три порти Одеського регіону (Чорноморськ, Одеський і Южний), що мають глибини біля причалів у середньому до 15 м, забезпечують близько 60% усього вантажообігу портів України (рис. 2. 7).

 

 

Нерівномірність обсягів вантажообігу по морським портам означає, що велика частина з них має значні недовикористані резерви. За останні роки спостерігається не тільки уповільнення у них темпів зростання вантажообігу, а й суттєве його зниження. В такій ситуації не можна говорити про стійкість в роботі морських торговельних портів України (рис. 2. 8).

Портами, які показали зростання за показниками вантажопереробки стали: Ізмаїльський (+ 18% або +0, 8 млн. т.) за рахунок нарощування обсягів переробки рудних вантажів, а саме збільшення відправлень окатишів виробництва «Полтавського ГЗК» і руди для постачання металургійних потужностей, які знаходяться в Європі; Ренійський (+ 7% або +65 тис. т.) за рахунок збільшення обсягів перевалки молдавського зерна і Миколаївський (+ 1% або +191 тис. т.) за рахунок збільшення перевалки зернових, завдяки введенню в експлуатацію двох сучасних терміналів.

 

 

Найбільше падіння вантажопереробки показали порти Білгород-Дністровський (-35% або -252, 8 тис. т.) за рахунок зниження обсягів перевалки лісових вантажів через дію мораторію на експорт необробленої лісової продукції, Південний (-19, 1% або -9, 3 млн. т.) за рахунок зниження перевалки рудних вантажів, Маріупольський (-15% або -1, 4 млн. т.) і Бердянський (-15% або -650 тис. т.) – обидва порту за рахунок скорочення обсягу каботажних перевезень.

З 2016 були зменшені показники перевалки наступної номенклатури вантажів:

- Рудних вантажів оброблено 32, 7 млн. т., що на 9, 5 млн. т. або 23% менше. Основною причиною стало зменшення обсягів українського експорту за рахунок зниження попиту на поставки з боку Китаю.

- Перевалка вугілля склала 6, 1 млн. т., що на 2, 9 млн. т. або 33% менше. Падіння показників пов'язане зі скороченням імпорту вугілля через зниження потреби в завезенні вугілля для ПАТ «Центренерго» і транзиту вугілля російського виробництва.

- Показники перевалки металопродукції склали 16, 7 млн. т., що на 1, 6 млн. т. або 9, 5% менше, в основному за рахунок зниження перевалки транзитної продукції виробництва «Білоруського металургійного заводу» і російського чавуну.

- По нафтопродуктах перевалка склала 2, 2 млн. т., що на 1, 2 млн. т. або 34% менше, основне зниження відбулося по транзиту даного виду вантажу.

Зростання вантажопереробки було зафіксоване за такими видами вантажів:

- Зернові вантажі – за 2016 рік цей показник склав 40, 3 млн. т., що на 2, 9 млн. т. або 8% більше.

- Відновлюються показники по перевалці контейнерних вантажів – 579, 5 тис. TEU, що на 105, 1 тис. TEU або 22% більше в порівнянні з 2015 роком.

- Перевалка рослинного масла склала 4, 7 млн. т., що на 714 тис. т. або 18% більше за рахунок зростання виробництва продукту в Україні сприятливих цінах на світовому ринку.

- Поромні перевезення автомобілів зросли