Геодезичні роботи у землевпорядкуванні

• підготовчі роботи;
• топографо-геодезичні;
• картографічні роботи;
• роботи із землеустрою;
• камеральні роботи;
• складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ;
• встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
• Відновлення меж земельної ділянки проводиться на порожній або забудованій земельній ділянці, з метою відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (п. 4. 1 Інструкції №376), а так само на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою (п. 4. 3 Інструкції №376). У разі відсутності такої документації розробляється Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) – п. 4. 4 Інструкції №376.
• Складання проектних планів.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, як і будь-який інший землевпорядний проект, охоплює правові, економічні та технічні документи, які містять розрахунки, опис, проектні плани, в яких обґрунтовуються і відображаються в графічній та текстовій формі заходи, реалізація яких передбачається при створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок. При створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок проекти землеустрою складають у вигляді проектних меж земельних ділянок під конкретні об'єкти виробництва, нерухомого майна тощо.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачає:

• підготовчі роботи;
• складання проекту;
• затвердження проекту;
• оформлення та виготовлення проектної документації;
• здача проекту замовнику.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677, визначає механізм розроблення таких проектів.

Відповідно до Порядку проект відведення земельної ділянки не розробляють, якщо:

земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;

земельна ділянка набувається у власність через купівлю-продаж, дарування, міну, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;

земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Проект відведення земельної ділянки можна не розробляти також в інших випадках, передбачених законом.

Проект відведення земельної ділянки розробляють на підставі:

• рішення сільської, селищної або міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок;
• укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки;
• судового рішення.

Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі – виконавець).

Замовником проекту відведення земельної ділянки можуть бути сільська, селищна, міська рада, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інші особи відповідно до закону.

У разі ухвалення судом рішення про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність замовником проекту її відведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення.

 

Проект відведення земельної ділянки розробляють на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.

Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджує Кабінет Міністрів України. До договору замовник додає вихідну документацію, потрібну для розроблення проекту землеустрою.

Виконавець у встановлений договором термін розробляє проект землеустрою, який містить текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, потрібні для розв'язання питання щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

У разі відведення земельної ділянки для розроблення корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект погоджується також з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду.

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яку проводить орган земельних ресурсів відповідно до законодавства.

 

 

Точність плану, як правило характеризується величиною середньої квадратичної похибки положення контурної точки на плані щодо найближчого пункту головного геодезичного обґрунтування знімання (іноді під точністю плану розуміють величину середньої квадратичної похибки взаємного положення точок, що знаходяться на певній відстані одна від одної, наприклад точок одного і того ж об'єкта проектування: землекористування, поля сівозміни, ділянки контуру тощо).

Найвірогідніше похибки положення точок характеризують «еліпсом похибок», оскільки положення точки стосовно її справжнього місця в різних напрямках може бути неоднаковим. Проте еліпсом похибок зручно і наочно характеризувати точність положення конкретної точки геодезичної мережі, ходу та ін. При оцінці точності плану «в середньому» напрямок зсуву точки можна прийняти рівноймовірним, тому точність положення точки характеризують «колом похибок» і для розрахунків точності величини mх і mу у формулі 2. 1