Геодезичні роботи у землевпорядкуванні

Лінії нівелювання І і ІІ класів є головною висотною основою України. Вони були прокладені за спеціально розробленими програмами і схемами і призначені для розв’язання таких наукових завдань: вивчення фігури Землі, геодинамічних явищ, сучасних вертикальних рухів земної поверхні та ін.

Вимірювання на цих лініях проводяться декількома послідовними циклами через відповідні проміжки часу (15-35 років). Нівелювання І класу прокладається окремими лініями з найвищою точністю, яка досягається завдяки використанню найбільш сучасних приладів та методів спостережень з якомога повнішим виключенням систематичних помилок. На території України лінії нівелювання І класу прокладено переважно вздовж автомобільних доріг або залізниць. Їх загальна довжина становить 11975 км. Довжина найдовшої лінії 1302 км [4].

З двох або більше нівелірних ліній можуть утворюватися замкнені полігони. На території України утворено 19 полігонів І класу. Довжина найбільшого полігону 2235 км.

Нівелірні мережі ІІ класу створюються всередині полігонів І класу окремими лініями або ж системами з вузловими пунктами. Згідно з “Основними положеннями створення Державної геодезичної мережі України”, [4] довжини полігонів ІІ класу не повинні перевищувати 400 км.

Лінії нівелювання ІІІ класу прокладаються всередині полігонів ІІ класу так, щоб утворювались полігони з периметром 60-150 км. Для забезпечення топографічних знімань у масштабі 1: 5000 і більшому лінії нівелювання ІІІ класу створюються у вигляді полігонів з периметром до 60 км, які утворюються окремими лініями або системами з вузловими пунктами.

Нівелювання ІV класу виконується для згущення нівелірних мереж ІІІ класу. Нівелірні мережі ІV класу можуть утворювати полігони периметром до 50 км у вигляді окремих ліній або систем з вузловими пунктами.

Висотні знімальні мережі

Висотних ДГМ недостатньо для забезпечення топографічних знімань різних масштабів. Тому вони згущуються до необхідної щільності висотними мережами згущення, які створюються як правило методами технічного або тригонометричного нівелювання.

Наступні підрозділи цього розділу присвячені розгляду висотних ДГМ. Методика створення висотних знімальних мереж буде розглянута в розділі 6.

Технологічна схема робіт при створенні висотних ДГМ

Створення висотних ДГМ геодезичних мереж України здійснюється Укрдержгеодезкартографією за такою технологічною схемою:

проектування нівелірних робіт;

рекогностування ліній нівелювання;

виготовлення і закладання нівелірних знаків;

нівелювання нівелірних знаків;

попередня обробка результатів нівелювання;

вирівнювання нівелірних мереж.

 

24. Геодезичні роботи при плануванні і будуванні міст. Проекти червоних ліній.

При плануванні міст насамперед виникає задача раціонального використання територій з їх інженерно-геологічними умовами, тобто з їх рельєфом, геологічними утвореннями, процесами і явищами. Тому вивчення, опис, інженерно-геологічне картування території, і, на цій основі, її інженерно-геологічне районування й оцінка виділених районів, – перше питання розглянутої проблеми.

При проектуванні міста і видів масового міського будівництва потрібно робити вибір природних основ і давати геологічне обґрунтування проектів фундаментів. Отже, в інженерно-геологічній проблемі будівництва міст одним з ведучих є питання про геологічні умови будівництва фундаментів.

Цьому звичайно сприяє їх типізація, тобто головна узагальнююча оцінка інженерно-геологічних умов. При плануванні міст типізація територій дозволяє застосовувати комплекс захисних інженерних заходів, визначати вибір основ і типів фундаментів для різних будинків і споруд і обґрунтовувати рішення всіх питань, пов'язаних з геологічними умовами.

У межах багатьох міст будинки і споруди приходиться будувати на штучно відсипаних будівельних, промислових і господарсько-побутових відходах (колишніх смітниках) або на планомірно відсипаних чи намитих породах. Це зовсім особливе, але винятково важливе питання використання несприятливих територій для забудови чи створення для цих цілей нових територій. У цьому відношенні гарним прикладом може служити Японія, де ведуться величезні роботи зі створення нових територій шляхом відсипання і намиву гірських порід на прибережній обмілині.

Окрема група питань пов'язана з умовами будівництва міст у районах інтенсивного розвитку геологічних процесів і явищ. Так, наприклад, у межах міст Києва й Одеси, Карпатського регіону і багатьох інших поширені зсуви, що постійно загрожують стійкості територій, споруд, життю і діяльності людей. Часто велику небезпеку представляє карст.

Величезне число міст і селищ розташовані в долинах рік – на низьких вододілах, положистих схилах і терасах. Однак у них широко розвинуті небажані геологічні процеси і явища. При плануванні, будівництві і розширенні міст тут важливо враховувати явища затоплення і підтоплення територій при паводках, а на гірських ріках можливість розвитку селів. Крім того, у межах міст часто широкі простори займає заплава, прикрита слабкими гумусованими або заторфованими заплавними відкладами і торфовищами. Місцями відбуваються інтенсивний підмив і руйнування берегів, розмив схилів, ярово-балкові явища й ін.

У межах міст часто будують різноманітні і дуже

великі споруди – мости, підземні переходи, гаражі,

господарські об'єкти, автодорожні тунелі, метрополітени,

аеропорти і багато чого іншого. Інженерно-геологічне обґрунтування проектів таких відповідальних споруд – задача спеціальне і складна, причому для кожного з них потрібне рішення особливих, специфічних геологічних питань.

У деяких гірничопромислових районах розвиток гірських робіт супроводжується підробітком територій міст, що приводить до виникнення явищ просідання, провалів і інших видів деформацій поверхні землі і споруд. Тому при проектуванні і будівництві в гірничопромислових районах нових міст і реконструкції старих перед інженерною геологією встають також зовсім специфічні питання.

Широке коло питань зв'язане з забезпеченням будівництва

міст природними мінеральними будівельними матеріалами,