Ігрові технології навчання у професійній діяльності інженера-педагога

її загальний зміст; умови й мету застосування; вказує, діяльність яких посадових осіб моделюється;

-сценарій гри: дозволяє схарактеризувати об’єкт діяльності, визначити ролі та правила гри;

-ігрові обставини: визначають форми взаємодії гравців у процесі гри;

-регламент: встановлює порядок розігрування частин гри та визначає часові норми проведення;

-ігрова діяльність;

-обговорення, зауваження з приводу гри;

-висновки та оцінка учасників гри.

Необхідно звернути увагу на найбільш типову помилку при розробці гри: часто моделюється ігрове середовище, а не діяльність його учасників. Тобто в основу розробки гри повинна покладатись діяльність, яка відображає узгодження різних інтересів, а не структури підприємства і тому подібного. Розглянемо особливості проектування навчальної ділової гри.

Проектування навчальної ділової гри в інженерно-педагогічній освіті

Майбутній інженер-педагог повинен добре розумітись в управлінських процесах, пов’язаних із професійною діяльністю тих, кого він навчатиме. Цьому сприятимуть ділові навчальні ігри з виробничої сфери. За даних умов можуть моделюватись як діадні (задіяно два суб’єкти), так і багатокомпонентні (задіяно більше двох суб’єктів) взаємовідносини. 

За умови моделювання діадних взаємовідносин, можливі наступні варіанти: 

-начальник цеху – робітник; 

-інженер – робітник;

-заступник начальника цеху – робітник; 

-майстер ділянки – робітник; 

-інженер – робітник; 

-представник однієї зі служб підприємства – робітник. 

Цей перелік можна продовжувати й далі, маючи на увазі, що кожна з діад стає підставою для розігрування певної ігрової ситуації.

У діловій навчальній грі, яка реалізує багатокомпетентну модель взаємовідносин, можливе розігрування ситуацій для відпрацювання взаємодії, що виникає у таких управлінських варіантах як:

-директор підприємства – головний інженер – інженер – робітник; 

-головний інженер – начальник цеху – інженер – робітник; 

-начальник цеху – майстер – інженер – робітник; 

-головний інженер – інженер – робітник; 

-директор підприємства – начальник цеху – інженер – робітник; 

-начальник цеху – начальник ділянки – інженер – робітник.

Зрозуміло, що таких комбінацій існує безліч. Для їх формування ми пропонуємо наступний прийом. Майбутньому інженеру-педагогу необхідно підготувати картки з означеними на них посадами осіб з виробничої сфери. У подальшому шляхом випадкової вибірки обирається певна кількість карток. Визначившись із учасниками ситуації, спираючись на власний досвід, попередній аналіз літератури, бесіди зі спеціалістами розробляється сюжет гри. Такий простий прийом дозволяє сконструювати цікаві ігрові ситуації. При цьому вони повинні бути обов’язково наближеними до реальних умов.

Визначимо принципи щодо організації та проведення навчальних ділових ігор у системі професійно-технічної освіти. 

1.Принцип доцільності застосування. Індикатором доцільності проведення гри виступає розбіжність між необхідним та існуючим рівнями компетентності фахівця. Для визначення останньої слід залучати як прямі методи контролю (тестування, самоконтроль, опитування), так і опосередковані (експертну оцінку). Для формування недостатньо розвинених компетенцій інженер-педагог підбирає необхідні ігрові ситуації як сценарну основу гри. Щодо часової доцільності, то тут можливі декілька варіантів. Зокрема ділову гру можна провести на початку вивчення навчальної дисципліни з тим, щоб забезпечити формування позитивної мотивації тих, хто навчається, до майбутньої професії. Така гра ґрунтується на міжпредметних зв’язках із забезпечуючими дисциплінами і водночас дозволяє провести визначення базових знань тих, хто навчається. 

Навпаки, гра, що проводиться у кінці навчального курсу, є такою, що узагальнює знання і виступає в якості підсумкового завершення певного циклу професійної підготовки. Найбільший ефект має серія ділових навчальних ігор, які проводяться на протязі вивчення дисципліни через певний проміжок часу. Поєднані логічним ланцюгом щодо необхідності формування професійної компетентності, вони дозволяють реалізувати отримані теоретичні знання у практичній діяльності, максимально наближеній до реальних умов майбутньої професії. 

2. Принцип концентрації на вирішенні заявленої у грі проблеми реалізується майбутнім інженером-педагогом при розробці сценарію гри. Підбір ігрових ситуацій для нього повинен підкорюватись меті гри, яка ґрунтується на розв’язанні управлінської проблеми. Враховуючи те, що ділова навчальна гра обмежена часом, який регламентується розкладом занять, необхідно чітко визначити ефект від кожної ігрової ситуації. Для цього, розробляючи сценарій, слід давати відповідь на таке рефлексивне питання: «Що дає цей ігровий момент для вирішення проблеми гри?». 

3. Принцип динамічності передбачає високий ритм ігрової діяльності. Порушення цього принципу може звести гру нанівець. Адже не дотримування часового регламенту приводить до затягування одних і, як наслідок, прискорювання проведення інших ігрових ситуацій з причини ліміту часу. З тим, щоб не допустити цього, майбутній інженер-педагог повинен уміло «диригувати» ігровим процесом. У разі непередбачуваних обставин (а вони в ігрових заняттях можуть мати місце), необхідно задіяти попередньо розроблений інший варіант гри, у якому буде врахована ця обставина.

4.Принцип реалістичності ґрунтується на максимальному наближенні ситуацій гри до реальних умов професійної діяльності. Не можна допускати розігрування «надуманих» ситуацій, або таких, які не відповідають сьогоденню. Тому майбутньому інженеру-педагогу необхідно попередньо вивчити особливості середовища, до умов якого буде моделюватись гра. 

5.Принцип оптимізації деталей гри. Ділова навчальна гра повинна максимально наближуватись до реальних умов майбутньої професійної діяльності фахівця. Але при цьому необхідно слідкувати за тим, щоб ігрові ситуації були не обтяжені подробицями, які є другорядними. Занадта деталізація може не тільки не сприяти розкриттю проблеми гри, а навпаки, зруйнувати її цілісне уявлення. Тому тут діє закон оптимуму: деталізація ігрової ситуації повинна бути достатньою для того,