Індоєвропейські корені на позначення непрямого руху з кореневим архетипом (S) ker (T) - та їх рефлекси

Розгалужена омонімія реконструйованих індоєвропейських кореневих морфем, співвіднесених з архетипом (S) KER (T) -, спричиняє виникнення багатьох суперечностей в етимологічній інтерпретації великої кількості індоєвропейських слів – похідних від матеріально тотожних коренів з різними значеннями. Для подолання таких суперечностей доцільно проводити порівняльно-історичний семантичний аналіз великих масивів індоєвропейської лексики, що дає можливість внаслідок залучення до етимологічного аналізу похідних від реконструйованих індоєвропейських кореневих омонімів і. -є. * (s) ker- “гнути” та і. -є. * (s) ker- “різати” встановити потенціал семантичного зближення цих значень.

Структурно-семантичні особливості гнізд континуантів споріднених індоєвропейських кореневих варіантів на позначення непрямого руху з кореневим архетипом (S) KER (T) - визначаються, з одного боку, наявністю у складі гнізд лексики на позначення різноманітних статичних і динамічних, рефлексивних і каузальних аспектів та наслідків дій виття, згинання, обертання, а з іншого – спільними типами семантичних мотивацій, що реалізуються за допомогою механізмів метафоризації, метонімізації, табуїзації та інших семантичних діахронічних процесів.

На основі авторської класифікації рефлексів індоєвропейських кореневих варіантів з архетипом (S) KER (T) - у значенні “гнути, кривити; вертіти, обертати” виділено шістнадцять тематичних груп лексики, дев’ять з яких охоплюють слова на позначення динамічних аспектів непрямого руху (плетіння, виття; рух, біг; згинання; стрибок; удар; обертання; розкидання; стягування, всихання; закривання, стискання), а сім груп репрезентують індоєвропейську лексику на позначення статичних аспектів непрямого руху (елементи рельєфу; елементи архітектури та предметів побуту; предмети круглястої форми; частини тіла людини; елементи флори і фауни; таємниця, ускладнення; дефекти та особливості організму).

Категоріальна сема кривизни виявляє себе при формуванні відповідних значень лексичних одиниць індоєвропейських мов, що належать до тематичних груп частин тіла людини, елементів флори і фауни, елементів рельєфу, предметів побуту, кола, круга і предметів круглястої форми, дефектів та особливостей організму, ускладнення, таємниці. Активність семи кривизни у процесах творення широкого спектру значень виділених груп індоєвропейських слів вказує на їх спорідненість, врахування якої дає змогу переглянути, розширити й уточнити етимологічні пояснення багатьох назв дій виття, обертання і співвіднесених з ними явищ матеріальної та духовної культури індоєвропейців.

В індоєвропейських мовах поняття кривизни, співвіднесене з кореневим архетипом (S) KER (T) -, засобом метафоричної та метонімічної смислової транспозиції закріплювалося у власних і загальних назвах гідронімічних, топонімічних об’єктів, які відбивали особливості конфігурації елементів рельєфу.

За допомогою табуїзації від споріднених кореневих варіантів, що зводяться до одного кореневого архетипу (S) KER (T) -, в індоєвропейських мовах утворюються негативні символічні значення, які належать до сфери назв демонів і їх нищівних дій, назв фізіологічних процесів, назв хвороб і особливих станів організму. Реалізація моделей номінації та семантичної мотивації за принципом табу супроводжується актуалізацією пейоративних, а не меліоративних значень.

 

 

1. Коваленко І. Д. Семантичні зміни в похідних від індоєвропейських коренів із значенням руху та їх рефлексів у сучасних слов’янських, германських та балтійських мовах // Мова та історія: Період. зб. наук. праць. – Вип. 51. – К., 1999. – С. 15 – 23.

2. Коваленко І. Д. Семантичні зв’язки між праіндоєвропейськими коренями на позначення руху (*ûē-, *ued-, *ûer-, *ûert-, *ûel-, *ank-) та їх рефлексами в індоєвропейських мовах // Мовні та концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К. : Логос, 1999. – С. 138 – 146.

3. Коваленко І. Д. Розвиток рефлексів від кореневого архетипу *ger- у індоєвропейських мовах // Наукова спадщина професора Ю. О. Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. праць. – К. : Логос, 2000. – С. 132 – 136.

4. Коваленко І. Д. Явище індоєвропейського рухомого s- з точки зору морфології та синтаксичної фонетики // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – К. : Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С. 140 – 149.

5. Коваленко І. Д. Напрямки та механізми розвитку значень похідних від індоєвропейських коренів ((S) KER (T) -) на позначення непрямого руху // Мовні та концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К. : Логос, 2000. – C. 175 – 186.

6. Коваленко І. Д. Розвиток вчення про корінь у порівняльно-історичному індоєвропейському мовознавстві ХІХ – І половини ХХ століття // Наукове видання “Мова і культура”. – Вип. 3, т. ІІІ. – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2001. – С. 99 – 105.

7. Коваленко І. Д. Співвідношення фонетики та семантики в порівняльно-історичних дослідженнях та деякі підходи до вивчення семантики у діахронічному аспекті // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – Вип. 11. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2001. – С. 45 – 48.

8. Коваленко І. Д. Сегменти індоєвропейського кореневого архетипу (S) KER (T) - з точки зору порівняльно-історичної фонетики // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. праць. – К. : Знання, 2001. – С. 85 -102.